Кракова історичний центр

Кракова історичний центр
Країна	Польща
Місце розташування	Краків
Площа	149,65 га, площа буферної зони 907,35 га
Рік внесення	1978
Критерії	(iv)

Кра́кова істори́чний це́нтр (англ. Krakow historical center) — архітектурне середовище і пам’ятки історичної столиці Польщі; пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від 1978.

Схематичний план з позначенням червоною лінією меж території пам'ятки, зеленою — меж території буферної зони

Детальний план міста: жовтою лінією позначено межі території пам'ятки

Середньовічні міські оборонні споруди.
Малюнок 19 ст.

План середньовічного Кракова: 1 — Вавель; 2 — королівський замок; 3 — найстародавніша частина міста; 4 — місто 13–14 ст.

Барбакан і Флоріанська брама

Ринкова площа з Маріацьким костелом і торговими рядами Сукеніце

Торгові ряди Сукеніце і
пам'ятник А. Міцкевичу на ринковій площі

Розташування. Складники

Історичний центр міста міститься на лівому березі р. Вісли. Включає три міські ансамблі середньовіччя і ранньомодерного часу: м. Краків, Вавель та м. Казімеж (з передмістям Страдом). Як пам'ятка за типом належить до визначних місць. Основними складниками є оборонні споруди, історичне розпланування урбанізованої території, забудова її вулиць і площ, монастирі, храми із дзвіницями, палаци, громадські споруди, старовинні житлові будинки, а також парк, який це все оточує.

Історична довідка

Першу писемну згадку Кракова як міста датовано 965. У 1000 тут засновано єпископство. 1038–1596 — столиця Польщі. Характерним є план середньовічного Кракова із замком на пагорбі Вавель (там було первісне поселення), нерегулярною забудовою уздовж основних шляхів під горою та регулярним містом, розпланованим у другій чверті 13 ст. з квадратною ринковою площею; на ній містилися ратуша, торговельний двір Сукеніце та головний у місті Маріяцький костел. Виразні риси романського стилю вперше проявилися в кафедральній тринавовій базиліці Святого Гереона на Вавелі середини 11 ст. (не збережено), що мала трансепт і дві вежі на західному фасаді. Цей храм став зразком для всіх романських костелів Польщі, зокрема й для краківського — Святого Андрія 11 ст. Костел мав настільки потужні оборонні якості, що його двічі не змогли здобути монголо-татари 1241 та 1261. З початку 13 ст. дерев'яні оборонні споруди замку на Вавелі почали заміняти мурованими і 1241 замок із заходу оточили муром. 1364 у Кракові відкрито один із найстародавніших у Європі університетів (Ягеллонський університет). Його старий корпус (Collegium Maius), збудований 1400, є виразним прикладом великої громадської будівлі доби готики. Він має характерну розпланувально-просторову композицію з центральним прямокутним у плані внутрішнім двором, оточеним одноярусною стрілчастою аркадою, а також вінчання стін щипцями, декорованими стрілчастими нішами й фіалами. Протягом 14–15 ст. найбільших перебудов зазнали муровані укріплення міста й особливо королівського замку на Вавелі. На відміну від нього, від міських укріплень збережено тільки три башти з мурами між ними: Позументників, надбрамна Флоріанська й Столярна, а також барбакан перед Флоріанською брамою 1498. До великих готичних костелів належать краківські: кафедральний на Вавелі 1320–1364, августинський Святої Катерини 14 ст., Маріяцький 1226–1478. Маріяцький костел відзначається двома високими несиметричними вежами, що фланкують західний фасад і мають виразні силуетні завершення, а також білокам'яними різьбленими деталями на цегляних фасадах. Поява у Кракові ренесансної стилістики зумовлена тим, що король Сигізмунд І Старий запросив із м. Буди (тепер м. Будапешт, Угорщина) до Кракова італійських майстрів, котрі створили 1506 перший у Польщі витвір італійського ренесансу — гробницю Ольбрахта в кафедральному соборі на Вавелі. У цивільних будівлях ренесанс у Кракові проявився в увінчанні їх розвиненими аттиками, вирішеними в ордерних (див. Ордер архітектурний) формах. Аналогічний аттик надбудовано 1557 над готичною спорудою торговельних рядів Сукеніце на ринковій площі. Провісником бароко як нового великого загальноєвропейського стилю у Кракові став костел Святих Петра і Павла 1605–1609. Протягом 17–18 ст. цю стилістику розвинуто численними культовими спорудами (костел піярів тощо).

Із перенесенням столиці країни до м. Варшави від початку 17 ст. інтенсивність будівельної діяльності у Кракові значно знизилася, що сприяло збереженню архітектурних старожитностей. Класицизм у Кракові, на відміну від Варшави, не залишив визначних пам'яток. Зате протягом 19 ст. під владою Австрії та Австро-Угорщини у Кракові успішно застосовано досвід створення віденського Рінгу (див. Рінгштрасе стиль): на місці знесених середньовічних оборонних мурів, ровів і башт розпланували парк Планти, що оточив по периметру старе середмістя. Тогочасна краківська архітектура була зорієнтована на віденський стиль Рінгштрассе. Це був історизм (еклектика) з домінуванням неоготики (Collegium Novum Ягеллонського університету 1883–1887) та неоренесансу (театр імені Юліуша Словацького 1893). Стиль сецесії представлено спорудою виставкового павільйону Товариства приятелів мистецтва 1901.

Історичний центр Кракова збережено цілком автентичним — у його структурі, композиції, розплануванні, забудові, системі архітектурних домінант і акцентів, малих архітектурних формах, декорі тощо. Панорама міста також залишається незмінною з давніх часів із характерними історичними пам’ятками, такими як Вавель, вежа ратуші та окремі церкви. Чимало архітектурних споруд представляють кілька етапів розвитку та включають компоненти різних стильових епох. Тож Краків є одним із найвидатніших зразків європейського містобудування з гармонійним розвитком і накопиченням рис, що представляють усі архітектурні стилі від раннього романського до модернізму.

Характеристика

Історичний центр Кракова приурочено до підніжжя королівського замку, що височить на Вавелі, де у готичному соборі поховано королів Польщі. Купецьке місто 13 ст. має найбільшу в Європі ринкову площу та численні історичні будинки, палаци та церкви з їх повністю збереженими автентичними інтер’єрами. Багато з цих споруд запроєктовано й побудовано знаними європейськими архітекторами. Важливими свідченнями історії міста, країни й регіону Центральної Європи є залишки укріплень 14 ст., споруди Ягеллонського університету та колись окреме середньовічне місто Казімеж із його стародавніми синагогами на південь від Вавеля. Цінність міського комплексу визначається щільністю розташування архітектурних пам’яток різних періодів, збережених у первісному вигляді з автентичним оздобленням. Вавельський пагорб, що панує над історичним центром Кракова, є колишньою королівською резиденцією і водночас некрополем, що свідчить про династичні та політичні зв’язки середньовічної та ранньомодерної Європи. Це також резиденція єпископської влади. Колишнє середньовічне місто Казімеж з передмістям сформовано католицькою та юдейською конфесійними громадами відповідно до їхніх традицій. Один із найбільших адміністративних і комерційних центрів у Центральній Європі, Краків був містом, де процвітали мистецтво та ремесла, а також поєднувалися культури Сходу та Заходу. Важливість Кракова як культурного центру загальноєвропейського значення підсилюється тим, що тут розташований один із найстаріших університетів — Ягеллонський, що зберіг матеріальні свідчення своєї історії та високий освітній рівень. Старе місто, Вавель, Казімеж зі Страдомом разом утворюють єдиний міський комплекс, у якому значну матеріальну та нематеріальну спадщину ретельно збережено та культивовано дотепер. Історичний центр Кракова зберігає високий рівень цілісності, попри те, що складається з кількох окремих частин, розташованих поруч одна одної. Різноманітні мистецькі й архітектурні стилі, представлені найхарактернішими своїми зразками, демонструють плідність культурних впливів різних націй.

Територію пам'ятки та її буферної зони розширено 2010. Тепер площа території пам'ятки 149,65 га; буферної зони 907,35 га. Триває розроблення Плану управління пам'яткою всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (менеджмент-плану).

Значення

Краків є цілісним міським архітектурним ансамблем виняткової якості як з точки зору його загальної композиції та міського пейзажу, так і щодо історико-культурної вартості його окремих складників (будівель і споруд, їхніх комплексів). Історичний центр міста яскраво оприявнює історичний процес безперервного спадкоємного розвитку європейських міст від середньовіччя до 20 ст. З огляду на це його внесено 1978 до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 29 за критерієм (iv).

Галерея

Вежа ратуші на ринковій площі
Найстародавніший романський костел Святого Андрія
Перший бароковий костел
Святих Петра і Павла
Вулиця Каноніків, що веде до Вавеля
Костел піярів
Кресленик головного фасаду Collegium Maius — старовинного корпусу Ягеллонського університету
Collegium Maius
Внутрішній двір Collegium Maius
Театр імені Юліуша Словацького
Монастир августинців з костелом Святої Катерини в Казімежі
Костел Тіла Господня в Казімежі

Джерело

Krakow Historical Center // UNESCO World Heritage Convention. URL: https://whc.unesco.org/en/list/29

Література

Rudziński G. The golden book of Cracow. Florence : Bonechi, 1996. 128 p.
Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 185–220.
Bujak A. Königliches Krakau. Krakau : Biały Kruk, 2020. 320 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кракова історичний центр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кракова історичний центр (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.11.2024