Кафедральний собор
Кафедра́льний собо́р, катедральний собор (від кафедра) — у християнстві — головний храм церковно-адміністративної одиниці — єпархії, архієпархії, патріархії, де знаходиться кафедра єпископа (архієпископа, патріарха) та в якому він проводить богослужіння. Головний храм патріархії також титулують патріаршим собором. Історично кафедральний собор — найбільша і найвеличніша сакральна споруда в місті, осердя релігійного життя єпархії, центр урочистих церковно-релігійних заходів, а також і місце поховання видатних світських осіб і архієреїв.
Місце будівництва нового кафедрального собору (наріжний камінь) зазвичай освячує предстоятель Церкви спільно з ін. ієрархами (членами Священного синоду, запрошеними архієреями). Сучасні кафедральні собори є цілими комплексами, що виконують функції церковно-адміністративних, культурних, катехитичних центрів. Переважна більшість кафедральних соборів (костелів) в Україні є пам’ятками архітектури національного значення.
Див., наприклад: Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир, Собор Святого Юра у Львові, Кафедрального костелу комплекс у Кам'янці-Подільському, Спасо-Преображенський собор у Житомирі тощо.