Аттик

Аттик собору Святого Юра у Львові. Фото В. Вечерського

Аттик будівлі Галицького сейму у Львові (тепер – головний корпус Львівського національного університету ім. І. Франка). Фото В. Вечерського

А́ттик (гр. грец. άττικός — той, що походить з Аттики) — стінка, надбудована над вінчальним карнизом будівлі, що візуально закриває дах, значно вища за парапет.

Може увінчувати всю будівлю чи її частину/частини. Має власний цоколь, фриз і карниз, по довжині може членуватися лопатками й пілястрами, бути прикрашений балюстрадами, рельєфами, написами, геральдичними елементами й увінчаний вазами, обелісками, скульптурними групами.

Виник в архітектурі Давньої Греції, поширився в архітектурі Стародавнього Риму (аттики римських тріумфальних арок). В Україні аттики поширені в будівлях 16–20 ст., особливо стилістики ренесансу, бароко й історизму — аттики Чорної кам’яниці, собору Святого Юра, будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка), усі у м. Львові.

Література

Аттик // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 39.
Аттик // Мистецтво України : в 5 т. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 116–117
Тимофієнко В. І. Аттик // Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 45.