Середовище архітектурне
Середо́вище архітекту́рне — частина створеного, організованого людиною предметно-просторового середовища, призначена для забезпечення життєдіяльності суспільства.
Це упорядкована сукупність предметно-просторових форм, які сприймає людина за нормального перебігу процесів життєдіяльності.
Середовище архітектурне охоплює системи розселення і населені пункти, сельбищні, промислові та інші райони (частини) міст, селищ і сіл, їхню локальну забудову, будинки, споруди та комплекси (ансамблі) разом із благоустроєм і озелененням, малими архітектурними формами, інженерно-технічним, виробничим і побутовим обладнанням, транспортною інфраструктурою. Наявність середовища архітектурного є однією з найважливіших умов матеріального і духовного буття суспільства, визначальним чинником та об’єктом архітектурної діяльності. Середовище архітектурне зазвичай створюється впродовж тривалого часу і містить архітектурні домінанти, акценти, рядові та дисгармонійні об’єкти. У формуванні середовища архітектурного беруть участь елементи природного середовища (рельєф місцевості, акваторії, зелені насадження).
Щодо середовища архітектурного, яке збережено з минулих епох і має історико-культурну цінність, українське законодавство вимагає збереження традиційного характеру середовища.
З другої половини 20 ст. у світовій архітектурі поширено середовищний підхід, що передбачає розроблення проєктів будівель, споруд, комплексів з урахуванням відповідності їхньої функції та архітектурих форм контексту середовища архітектурного міста, селища, села, району, вулиці, площі тощо.
Література
- Мардер А., Євреїнов Ю. Архітектурне середовище // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 33.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Середовище архітектурне // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Середовище архітектурне (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.08.2023
