Щипець

Щипе́ць — верхня частина причілкового фасаду будівлі чи споруди, обмежена схилами даху і не відокремлена знизу карнизом, на відміну від фронтону.

Може мати трикутну, ступінчасту або складнішу криволінійну форму й різноманітний декор. Як завершення фасадів набув поширення в готичній архітектурі, як цивільній, так і сакральній; застосовують і дотепер.

• 

  Щипець трикутний причілкового фасаду будинку ратуші
  в м. Таллінні, Естонія

• 

  Щипець ступінчастий готичного будинку на вул. Аушрос
  у м. Вільнюсі, Литва

• 

  Щипці костелу Іоанна Хрестителя
  у м. Львові, Україна

Література

1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 311.
2. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ: Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 466.
3. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. 180 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Щипець // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Щипець (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.07.2020