Архітектор

Бог як архітектор. Мініатюра з «Bible Moralisee» (Франція, 1250)

Середньовічний архітектор з атрибутами своєї професії: мірною палицею, кутником, пропорційним циркулем і макетом будівлі. Зображення на надгробку архітектора Гюга Ліберж’єра 1263 в Реймському соборі (Франція).

Архіте́ктор (грец. αρχι — начало, походження, основи, перший і τεκτων — будівничий, майстер, тесля) — особа зі спеціальною фаховою освітою та досвідом практичної роботи, яка створює архітектурні проєкти та керує їх реалізацією.

Соціальна роль архітектора в архаїчних суспільствах (Єгипет, Давня Греція, Рим Стародавній) була високою. У Середньовічній Європі теологи вважали, що Бог за фахом є архітектором.

У 15–18 ст. архітекторів зараховували до художників, у 19–20 ст. — до інженерів.

Архітектор може працювати як в реальному проєктуванні будівель, споруд, так і в галузях теорії, історії архітектури, архітектурного пам’яткознавства, реставрації пам’яток архітектури, архітектурної освіти.

В Україні заклади вищої освіти готують архітекторів за спеціальностями:

«архітектура будівель і споруд»;
«містобудування»;
«дизайн архітектурного середовища»;
«реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури».

Література

Мардер А. П. Архітектор // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 27.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Архітектор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архітектор (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.04.2021