Традиція (архітектура)

Тради́ція (від лат. traditio — переказ) — елементи архітектурної спадщини (ідеї, погляди, звичаї, норми, прийоми, смаки тощо), які передаються з покоління в покоління і зберігаються протягом тривалого часу в суспільстві загалом або в окремих соціальних групах.

Традиція. Сучасна будівля у м. Полтаві, вирішена у традиційних архітектурних формах стилів модерну та українського модерну

Зазвичай це сталі принципи і прийоми формоутворення, а також конкретні архітектурні форми. Найтрадиційнішою є народна архітектура. У процесі архітектурної діяльності в архітектурі з’являються нові елементи — інновації, які з часом можуть утвердитися як традиція; водночас певні традиції у нових умовах втрачають своє значення і стають анахронізмом.

Дотримання традиції — це традиційність, яка є загальним принципом реалізації спадкоємності в архітектурі. Традиційність означає використання та/або інтерпретацію в архітектурній творчості принципів, прийомів і форм, що склалися у попередні історичні епохи. Тому традиційність нерідко називають ретроспективізмом, але відрізняють від стилізаторства.

Із традицією пов’язаний традиціоналізм як суттєва риса, властива постмодернізму, та водночас — один із напрямів у архітектурі сучасності, який звертається до архітектурної спадщини і народних традицій.

Література

Мардер А. Традиція // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 289.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Традиція (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Традиція (архітектура) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.09.2023