Павільйон
Павільйо́н (фр. pavillon, від лат. papilio — намет) — невелика паркова споруда рекреаційного призначення; постійна або тимчасова споруда для розміщення експозиції, кінозйомок, торгівлі тощо; частина палацу, що має окремий дах.
Будують з різних матеріалів: дерева, каменю, цегли, металу, залізобетону, як у монолітних, так і в каркасних конструкціях. Паркові павільйони найпоширеніші в Європі і країнах Південно-Східної Азії (Китай, Японія, Корея та ін.). В Європі павільйони стали невід’ємною частиною палацово-паркових ансамблів від епохи Ренесансу. У 18–19 ст. за панування класицизму поширилися паркові павільйони у вигляді античних грецьких храмів. Швидке спорудження (нерідко з полегшених конструкцій) павільйонів для різноманітних експозицій поширилося в Європі з 2-ї пол. 19 ст. під упливом всесвітніх виставок у містах Лондоні й Парижі (Кристал-палас у Лондоні) й дотепер широко використовується під час організації виставкової діяльності як у мистецькій (павільйони бієнале у м. Венеції), так і в комерційній (Міжнародний виставковий центр у м. Києві) сферах.
Література
- Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 203.
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 308.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Павільйон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Павільйон (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.04.2020