Ремісничого училища М. Маклакова будинок у Путивлі
Ремісни́чого учи́лища М. Маклако́ва буди́нок у Пути́влі — споруда закладу освіти, архітектурна пам’ятка, Конотопський район, Сумська область, Україна.
Зміст
Розташування. Складники
Мурований двоповерховий будинок на цокольному (див. Цоколь) поверсі міститься у північній частині історичного центру міста на наріжній ділянці біля майдану перед архітектурним ансамблем Спасо-Преображенського собору і надбрамної церкви-дзвіниці у Путивлі. Південним фасадом виходить на вулицю Афанасіївську (тепер Миколи Маклакова), східним — на соборний майдан. Навколишня забудова садибна одноповерхова й серед неї будинок училища є архітектурним акцентом поряд із міським собором — однією з головних архітектурних домінант м. Путивля.
Історична довідка
Зведення будівлі ремісничого училища завершено 1886 за проєктом молодшого архітектора з м. Курська С. Пекалкевича (див. Земської управи будинок у Путивлі) коштом путивльського купця і мецената (див. Меценатство) М. Маклакова (1805–1881; тепер Україна). Він передав училищу свою бібліотеку зі старовинними рукописними книгами й стародруками. Після його смерті ремісничим училищем опікувалися спадкоємці. За радянської влади тут містився Путивльський плодоовочевий технікум, для якого із заходу прибудовано одноповерховий корпус Г-подібного плану.
Від 2003 — Путивльський фаховий коледж Сумського національного аграрного університету. Від 1984 — пам’ятка архітектури місцевого значення з охоронним № 91-См.
Характеристика
Будівля має симетричний план. Два прямокутні в плані рамена коридорного (див. Коридор) двобічного розпланування (див. Розпланувальна структура будівлі) сходяться під прямим кутом, поєднані розподільчо-комунікаційним вузлом — вестибюлем зі сходовою кліткою. Його влаштовано на діагональній осі, яка є віссю симетрії плану всієї споруди. При цьому наріжник зрізано для влаштування головного входу з кута, що є незвичним архітектурним вирішенням. Вхід фланковано ступінчастими пілонами, схожими на контрфорси, й акцентованого високим неоготичним (див. Неоготика) щипцем. Споруда в стилістиці неоготичного напряму історизму. Фасади, які виходять на вулицю і на майдан, вирішено рівноцінно. Низенький цокольний поверх, дещо заглиблений нижче рівня денної поверхні, має квадратні вікна з простим обрамленням. Вікна першого поверху (бельетажу) мають лучкові перемички й підвіконні полички з сухариками. Високі стрілчасті та напівциркульні вікна другого поверху надають будівлі неоготичної характерності. Поверхи розділяє на фасадах смуга поребрика. Розвинене вінчання фасадів включає горизонтальні гурти, смуги маленьких ніш, зубчасті карнизи. Найвиразніше вирішено наріжну частину та бічні ризаліти східного й південного фасадів. Стрілчастий портал головного входу фланковано вертикальними елементами, що переходять у ступінчастий щипець. Вище міститься велике стрілчасте вікно з такими ж плоскими нішами обабіч. Разом вони утворюють характерний для архітектури цього стильового напряму мотив трифорія. Вінчає цю частину фасаду щипець зі ступінчастою аркатурою, нішою та башточками, схожими на пінаклі. Прилеглі частини східного й південного фасадів увінчано декоративними зубцями-мерлонами. Схожі архітектурні форми застосовано в декоруванні бічних ризалітів, акцентованих стрілчастими нішами на висоту двох поверхів зі стрілчастими вікнами другого поверху. Окрім щипців, їх увінчують зубчасті парапети та наріжні башточки. У фасадному декорі застосовано різноманітні зубчасті карнизи та розетки — круглі, трипелюсткові та чотирипелюсткові.
Інтер’єр будівлі оригінальний. Зі вхідного тамбура вгору на пів поверха ведуть прямі сходи. Ці приміщення перекрито системою хрестових склепінь. Обабіч тамбура через арки відкриваються сходові марші, що ведуть на цокольний поверх. Головний марш сходів виводить в основне, квадратного плану чотириаркове розподільче приміщення. З нього можна потрапити в коридори двох рамен будинку й на парадні тримаршеві сходи, розміщені на головній розпланувальній осі. Її завершує циліндричний ризаліт, що напівротондою виходить у двір. Сходи з наскрізним орнаментом відлито з чавуну. Вони створюють яскравий декоративний ефект. Коридори розчленовано арками. Стелі в коридорах і навчальних класах переважно пласкі по дерев’яних балках. У північній частині цокольного поверху є квадратного плану приміщення (тепер їдальня) з хрещатим пілоном у центрі й перекриттям у вигляді системи хрестових склепінь на підпружних арках. Це нагадує конструктивне вирішення трапезної палати в підкліті собору Різдва Богородиці Мовчанського монастиря в Путивлі, яка слугувала прототипом для архітектора С. Пекалкевича. У західній частині будівлі на першому поверсі є двостовпна зала, також первісно перекрита складною системою з шести хрестових склепінь на підпружних арках. Аналогом такого перекриття є трапезна палата Софроніївського монастиря поблизу м. Путивля. Тепер цю залу розділено перегородками на кілька приміщень. У північній частині будинку є додаткова сходова клітка з двомаршевими сходами.
Будівлю муровано з цегли на вапняно-піщаному будівельному розчині, потиньковано (див. Тиньк). Пофарбування фасаду двобарвне: тло кольору теракоти, архітектурні деталі й гурти — білі. Перекриття приміщень цокольного поверху — хрестові та циліндричні склепіння з розпалубками, решта — переважно пласкі, по дерев’яних балках. Дах вальмовий, по дерев’яних кроквах, укритий покрівельною сталлю.
Значення
Ремісниче училище М. Маклакова — найцікавіша цивільна будівля м. Путивля, високомистецький архітектурний витвір доби історизму, один із кращих зразків неоготики в Україні.
Джерела
- Памятная книжка Курской губернии за 1893 г. Курск, 1893. С. 151–156.
- Доклад проф. М. Г. Халанского. Приложения к протоколу 16 заседания // Труды 12 археологического съезда в Харькове. Харьков, 1902. Т. 1. С. 270.
- Левицкий И. Город Путивль // Труды 12 археологического съезда в Харькове. Москва, 1905. Т. 3. С. 117.
- Вечерський В. Путивль. Ремісниче училище Маклакова М. // Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область (Матеріали до багатотомного «Зводу пам'яток історії та культури України»). Київ : Інcтитут історії України НАН України, 2017. С. 997–999. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0013186.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0
Література
- Дейнека А. Памятники архитектуры Сумщины. Харків : Прапор, 1989. С. 173.
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 299.
- Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : А.С.С., 2005. С. 457–459.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ремісничого училища М. Маклакова будинок у Путивлі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ремісничого училища М. Маклакова будинок у Путивлі (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.10.2025
