Будівельний розчин
Будіве́льний ро́зчин — пластична суміш неорганічної в’яжучої речовини, дрібного заповнювача і води, в окремих випадках — із додатковими спеціальними добавками.
Призначений для з’єднання окремих елементів цегляного, кам’яного, блочного мурування, замонолічування швів під час монтажу великих блоків, балок і панелей, зовнішнього і внутрішнього опорядження будівельних виробів, приміщень та фасадів будівель і споруд, гідроізоляції та спеціальних робіт.
Будівельні розчини різної рецептури відомі з найдавніших часів, зокрема в Стародавньому Єгипті та Давній Месопотамії. Наймасштабнішим і найрізноманітнішим їхнє застосування було у Стародавньому Римі (див. Бетон).
Будівельні розчини за призначенням поділяють на:
- мурувальні (конструкційні);
- опоряджувальні (тинькувальні, декоративні, кольорові);
- спеціальні (гідроізоляційні, ін’єкційні, акустичні);
за видом в’яжучої речовини:
- цементні;
- вапняні;
- гіпсові;
- глиняні;
- змішані (цементно-вапняні, вапняно-гіпсові);
за щільністю:
- важкі (понад 1 500 кг/м3);
- легкі (до 1 500 кг/м3).
Як заповнювач у будівельних розчинах застосовують пісок.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 249.
- Гоц В. І., Павлюк В. В., Шилюк П. С. Бетони і будівельні розчини. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : Основа, 2016. 567 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будівельний розчин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будівельний розчин (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.05.2021