Поребрик
Поре́брик — виконаний із цегли (плінфи) мотив найпростішого орнаментального декору в мурованій архітектурі.
Поребрик утворено горизонтальним рядом цеглин, покладених на постіль, довжик або поперечик (див. Цегла) під кутом до зовнішньої лицьової поверхні стіни ребром назовні. У горизонтальному розрізі це утворює зигзагоподібну лінію.
Широко застосовували в монументальній архітектурі (храми, палаци) Візантійської імперії та Давньої Русі (з 12 ст.): горизонтальними смугами поребрика, іноді поєднаними з аркатурними (див. Аркатура) фризами, прикрашали фасади споруд, зазвичай — горішні частини церковних апсид, підбанників тощо (Успенський собор Єлецького Успенського монастиря в м. Чернігові).
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 226.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 338.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Поребрик // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Поребрик (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.10.2023