Тамбур

Тамбур української дерев’яної церкви.

Тамбур Спасо-Преображенського собору
в м. Чернігові

Та́мбур (фр. tambour — барабан) — багатозначний термін.

1) Невелике прохідне приміщення на вході в будинок між двома, зовнішніми й внутрішніми, дверима, які відкриваються послідовно. Служить для збереження комфортних і безпечних умов перебування людей у призначених для цього приміщеннях будівлі. Перешкоджає безпосередньому проникненню в будинок вітру, холодного чи спекотного повітря, смороду, диму. Тамбури, влаштовані між окремими приміщеннями чи групами приміщень у будівлі, застосовують також для забезпечення хімічної, біологічної, радіаційної, пожежної безпеки (тамбури-шлюзи у вогнестійких протипожежних стінах та перегородках), а також режимної, аудіо- та візуальної ізоляції певних приміщень (наприклад, тамбур між приймальнею і кабінетом керівника). Тамбури влаштовують зазвичай прямокутними в плані, розмірами, достатніми для вільного відкривання обох дверей і перебування там людини або певної визначеної кількості людей. Глибина тамбура — не менше 1,2 м. Рух через тамбур може бути організовано прямолінійно, з поворотом, диференційовано та/або з сезонними змінами організації напрямків руху. Двері тамбура можуть бути стулчастими, розсувними, обертовими. Вони можуть бути поєднані з тепловою завісою або вона може заміняти одні з дверей (як правило, внутрішні). Тамбур може бути влаштовано всередині будівлі (як частину вестибюля) або прибудованим ззовні перед фасадом будівлі (тоді він зазвичай поєднаний із ґанком та сходами). В українській церковній архітектурі тамбур прибудовують перед входом у бабинець чи притвор церкви. За утилітарним призначенням церковний тамбур схожий на притвор, але відрізняється від нього меншими розмірами й неможливістю відправляти в ньому літії і треби.

2) Закритий прохідний майданчик у залізничному вагоні біля вхідних дверей. Служить для збереження сприятливого мікроклімату у пасажирському салоні, забезпечення тепло- та шумоізоляції, захисту від диму й запахів тощо. Тамбур зазвичай прямокутний у плані й має четверо дверей: двоє дверей з протилежних боків є зовнішніми вхідними/вихідними; ще одні ведуть у пасажирський салон, а навпроти них інші — на перехід до сусіднього вагону. Кожен залізничний вагон має по два тамбури, розміщені на обох кінцях його.

3) Іноді в літературі некоректно, орієнтуючись не на українську, а на франкомовну термінологію, називають тамбуром циліндричний підбанник купола, а також барабан — циліндричний кам’яний блок як складник фуста колони.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 282.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 402.
Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 216.