Пілон (архітектура)
Піло́н (грец. πυλών — ворота, вхід) —– вертикальна опора, багатозначний термін:
1) У Стародавньому Єгипті — муровані прямокутні в плані глухі парні вежі з нахиленими до середини стінами, що фланкують портал головного входу до храму. Фасадні площини декоровані поліхромними рельєфами. Набули значного поширення в епоху Нового царства (1550–1069 до н. е.).
2) Вертикальні масивні опори, на які спираються арки, склепіння, куполи, балки, перекриття. Можуть бути квадратними, прямокутними, хрещатими, овальними та інших форм у плані.
3) Вертикальні опори вантових (ланцюгових, підвісних) мостів. Будувалися з каменю, залізобетону чи сталі.
4) Масивний стовп, зазвичай парний, що слугує елементом парадного входу/в’їзду на територію репрезентативного архітектурного комплексу: парку, меморіалу, палацово-паркового ансамблю (садиби, резиденції). Набув великого поширення в архітектурі бароко і класицизму.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 214.
- Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 15.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Пілон (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пілон (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.04.2020