Обрамлення (архітектура)

Профільоване обрамлення рельєфу на дверях баптистерію у м Флоренції роботи скульптора Л. Гіберті (та звані Райські двері)

Обра́млення, облямування — функціональна або декоративна рамка, облямівка, смуга навколо архітектурного елементу (вікна, дверей, воріт, панелі, ніші, рельєфу, мозаїки, фрески, картини тощо).

Обрамлення виділяє частину площини на фасаді споруди чи в її інтер’єрі, на дверях, воротах, меблях, яка вирізняється матеріалом, кольором, фактурою, текстурою, має зображення, декор і цим відмінна від решти площини.

Обрамлення застосовують в архітектурі, дизайні, образотворчому мистецтві різних країн з найдавніших часів в усіх стилях. Є засобом акцентування окремих елементів у загальній композиції. Може бути плоским і профільованим, лінійним і орнаментованим (див. Орнамент), монохромним і поліхромним.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. . С. 192.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 299.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Обрамлення (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Обрамлення (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.12.2022