Теракота

Теракота. Теракотова модель двоповерхового будинку Мінойської культури в експозиції Археологічного музею у м. Іракліоні, Греція

Теракота. Теракотові труби античного водогону м. Ефеса (тепер Туреччина)

Терако́та (італ. terra cotta — земля, глина обпалена) — вид кераміки, вироби з випаленої глини, неглазуровані, з кольоровим пористим черепком: технічні вироби (труби), посуд, вази, іграшки, скульптура, кахлі, облицювальні плитки, черепиця, цегла, архітектурні деталі тощо.

Теракоту виготовляють із червоної глини, багатої на залізо; вироби формують вручну або у спеціальних формах; випалюють одноразово за невисоких температур (900–1 000 °С). Після випалу теракота набуває характерного кольору з широким діапазоном тонів від світло-коричневого, жовтуватого, червоного до чорного і виразної фактури від грубозернистої до тонкої із суцільним або частковим поліруванням.

Вироби із теракоти відомі з доби неоліту й поширені у більшості культур народів світу. В Україні теракоту, зокрема й архітектурну, виробляли з часів Давньої Русі. Її застосовували в опорядженні фасадів та інтер'єрів (теракотові орнаментальні рельєфи, скульптура). Значного поширення теракотові вироби, деталі, елементи набули в архітектурі стилів історизму, модерну, радянського ретроспективізму 1940-х — 1950-х.

У 21 ст. теракоту застосовують як побутову й будівельну кераміку.

Література

1. Килессо С. Керамика в архитектуре Украины. Киев : Будівельник, 1968. 104 с.
2. Скибицька Т. Теракота // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 286.
3. Мотиль Р. З історії розвитку теракоти на теренах України // Народознавчі зошити. 2012. № 3. С. 517–529.
4. Савельєва К. Теракоти в культовій практиці еллінів Нижнього Подністров’я (VI–I ст. до н. е.) // Емінак. 2018. № 3 (2). С. 16–22.

Галерея

Теракота. Фото Вечерського В. В.

Теракотове обличкування дерев'яних конструкцій етруського храму в експозиції Етруського музею у м. Римі Теракотові піфоси для зберігання продуктів харчування в Херсонесі Таврійському (Україна) Теракотова модель візантійського храму в музейній експозиції Судацької фортеці (Україна) Теракотові вироби й архітектурні деталі в декорі фасадів споруди стилю історизму (Вірменської церкви у м. Чернівцях, Україна)

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Теракота // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Теракота (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.02.2024