Розетка (архітектура)
Розе́тка (фр. rosette, зменшув. від rose — троянда) — орнаментальний мотив у вигляді симетричних вписаних у коло стилізованої розквітлої квітки чи орнаменту.
Розетка з давніх часів у всіх культурах є одним із найпоширеніших мотивів архітектурного декору, декоративно-ужиткового мистецтва, прикладної графіки, дизайну, садово-паркового мистецтва тощо. В архітектурі використовують у оздобленні як фасадів будівель і споруд, так і їхніх інтер’єрів — кесонів стелі, склепіння, купола, фризів, плафонів тощо.
У садово-парковому мистецтві стилізовані зображення розеток, якими прикрашали паркові партери, називають розетами.
Символічне значення розетки — солярний знак. В українській дерев’яній народній архітектурі розетками геометризованих форм як оберегами прикрашали дверні лутки й сволоки житлових і громадських будівель.
Різновиди розеток:
- акантова — пелюстки квітки виконано у вигляді листків аканта, які чергуються зі стрілками;
- вихрова або солярна — з дугоподібними елементами однакової кривизни, що розходяться від центру до периферії;
- зонтична — у вигляду еліпса з променями.
Література
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 363.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 145.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Розетка (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Розетка (архітектура) (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.11.2023
