Коридор
Коридо́р (фр. corridor, від італ. corridore — місце для бігу) — різновид горизонтальної комунікації: довгий критий прохід, що з’єднує розташовані вздовж нього окремі приміщення чи частини будівлі, квартири.
Історична довідка
Найдавніші коридори відомі в архітектурних комплексах храмів і пірамід Давніх Месопотамії та Єгипту, палацах Мінойської культури, палацах і віллах Давніх Греції та Риму, замках і монастирях доби середньовіччя в Європі, у ренесансних (див. Ренесанс) палацах.
Найвизначнішими й найвідомішими коридорами Європи є:
- Passetto di Borgo (er Corridore) завдовжки 800 м, що з’єднує пове́рх оборонних мурів Апостольський (Ватиканський) палац (див. Бельведер у Ватикані) із замком Святого Ангела в Римі (призначено для прихованої втечі з палацу папи Римського у разі небезпеки).
- Коридор Вазарі (див. Дж. Вазарі) завдовжки 760 м, що у м. Флоренції, з’єднує пове́рх будинків, галереї Уффіці і мосту Понте Веккіо два палаци: Палаццо Веккіо і Палаццо Пітті, розташовані на різних берегах р. Арно, що належали династії Медічі (призначено для забезпечення особистої безпеки правителів міста).
Коридори є прототипами галерей та пасажів, зокрема й торговельних, які з’явилися у Франції наприкінці 18 ст. і поширилися Європою у 19 ст.
Характеристика
Коридори разом із кімнатами, іншими приміщеннями та сходовими клітками є основними елементами внутрішнього розпланування житлових і громадських будинків різного призначення: адміністративних, навчальних, лікувальних, рекреаційних, сакральних, музейних тощо. Коридори бувають з однобічним і двобічним розташуванням прилеглих до них приміщень. Така система розпланування будівлі називається коридорною. Коридори з однобічним розташуванням прилеглих приміщень здебільшого мають природне освітлення через вікна у зовнішній стіні. Коридори з двобічним розташуванням приміщень мають штучне освітлення. У рідкісних випадках коридор може мати двобічне освітлення (Коридор Вазарі у м. Флоренції). Коридори перекривають плоскими стелями або склепіннями, найчастіше циліндричними чи хрестовими. Ширина коридору має бути достатньою для забезпечення евакуації у разі пожежі та для переміщення людей у візках. Мінімальна допустима ширина коридору — 90 см. Для громадських будинків рекомендована ширина коридору 1,8 м, мінімальна — 1,5 м.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 141.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 229.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Коридор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Коридор (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.06.2023