Карниз (архітектура)
Карни́з (від грец. Κορωνίς — вінець, завершення) — горішня частина антаблемента в класичних ордерах архітектурних або профільований горизонтальний виступ у горішній частині стіни будівлі, що підтримує звис даху.
Поділяється на 3 частини (знизу вгору): підтримувальну, виносну плиту та вінцеву. Призначений для захисту стіни від стічної води під час опадів.
Карнизи бувають прості й складні (карнизи на дентикулах, модильйонах, кронштейнах); поділяються на вінчальні, а також поярусні (членують фасади по вертикалі), цокольні (відділяють цоколь будівлі від стіни), підвіконні, надвіконні.
Застосовують як на фасадах, так і в інтер’єрах, а також в оформленні печей, груб, меблів. Карнизи прикрашаються рослинним орнаментом і відіграють важливу роль у композиції фасаду будівлі.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 119–120.
- Плоский В. О., Гетун Г. В., Віроцький В. Д. Архітектура будівель та споруд : в 4-х кн. Кам'янець-Подільський : Рута, 2016. Кн. 3: Історія архітектури і будівництва. 814 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Карниз (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Карниз (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.04.2020
