Зала (архітектура)

За́ла, зал (нім. Saal, фр. salle, від лат. solum — основа, земля) — велике, парадно оформлене приміщення, розраховане на одночасне перебування значної кількості людей.

Золота зала палацу герцога Е.-Й. Бірона у м. Рундале, Латвія

Виставковка зала Мистецького арсеналу у м. Києві

Зали влаштовували в палацах та громадських будівлях різного призначення — адміністративних, навчальних, транспортних, видовищних, спортивних тощо. Зали не тільки більші, а й значно вищі, ніж інші приміщення того будинку, в якому їх влаштовано.

За функціями їх поділяють на:

• зали для зборів, засідань, конференцій (конференц-зали), зокрема в урядових будинках, наукових закладах, закладах освіти, готелях тощо;
• танцювальні (бальні) зали;
• читальні зали великих бібліотек;
• музейні зали з постійними та тимчасовими експозиціями (виставкові зали);
• зали для глядачів (концертні, театральні, циркові, в кінотеатрах);
• фізкультурні й спортивні;
• зали очікування на вокзалах і в аеропортах;
• зали універсального призначення (Зала сторіччя у Вроцлаві).

З міркувань пожежної безпеки усі зали, розраховані на одночасне перебування понад 50 осіб, повинні мати не менше двох входів/виходів.

Найрозвиненішим з точки зору архітектурного устрою є зала для глядачів, у якій розміщується значна кількість людей (глядачі), що дивляться виставу, концерт, кінофільм на сцені, арені, естраді, екрані тощо. В античній (див. Античність) архітектурі зали для глядачів були напівкруглими в плані, відкритими, з рядами місць, розташованих півколом уступами. У 17 ст. в Італії сформувався тип багатоярусної зали для глядачів, який застосовується дотепер. У сучасних великих театральних і багатоцільових спорудах переважають зали для глядачів із партером, розміщеними за нею півколом уступами рядами місць для глядачів, над якими — один або декілька глибоких балконів, розміщених ярусами.

Експозиційна зала Художньо-історичного музею у м. Відні Зала для глядачів Громадського будинку у м. Празі

Література

1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 90–91.
2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 168.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Зала (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Зала (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.08.2023