Вормський собор

Вормський собор.
З особистої збірки В. Вечерського

План собору

Поздовжній розріз

Вормський собор. Сучасне фото

Скульптурне зображення такси у горішньому лівому куті південного порталу соборної каплиці Святого Миколая

Во́рмський собо́р (нім. Wormser Dom) — католицький (колишній кафедральний) собор Святого Петра з титулом малої папської базиліки від 1925 у м. Вормсі (федеральна земля Рейнланд-Пфальц, Німеччина).

Розташування. Складники

Розташовано в історичному центрі міста на локальному підвищенні лівого берега р. Рейну. Навколо собору — щільна малоповерхова забудова, Соборна площа та невеликий парк. Завдяки високим вежам споруда є головною архітектурною домінантою міста. Прилеглі соборний клуатр і єпископський палац не збережено. Палац був тимчасовою імператорською резиденцією (на її місці тепер парк). Тут 1521 відбулися засідання Вормського рейхстагу, де М. Лютер відповідав щодо свого вчення перед імператором Священної Римської імперії германської нації Карлом V Габсбургом. Виданий там тоді Вормський едикт засудив учення М. Лютера й оголосив його єретиком.

Історична довідка

Збудовано як кафедральний собор окремої Вормської єпархії (існувала до 1802). Версія про те, що собор стоїть на фундаментах зруйнованого форуму античного римського міста Борбетомага, не має археологічного підтвердження, як і версія про існування на цьому місці мурованої церкви 7 ст. Після 1000 тут збудовано ранньороманську муровану базиліку, освячену 1018; її західна частина обвалилася 1020 і храм відбудовано 1030‒1040.

Удруге собор освячено після перебудови 1110, проте він виявився збудованим неякісно. Тому 1130 місцевий єпископ Бурхард ІІ розпочав знесення його задля побудови нового собору. Його будували 1131‒1181 й освятили 02.05.1181. Наприкінці 13 ст. біля собору збудовано каплицю Святого Миколая, у першій чверті 14 ст. — каплиці Святої Анни та Святого Георгія. Землетрус 1429 спричинив обвалення північно-західної вежі, яку відбудовано 1472. Під час Тридцятилітньої війни м. Вормс окупувало військо Швеції і 1632‒1635 храм був протестантським. Під час війни з Францією 1688‒1697 французька армія 31.05.1689 захопила м. Вормс і спалила собор; при цьому більшість склепінь обвалилося. У храмі було закладено вибухівку з метою цілковитого знищення його, проте вибуху не сталося.

Відбудова, розпочата 1698, надала храму до 1732 барокового (див. Бароко) вигляду, але її не було остаточно завершено до 1792, коли Вормс знову захопила армія (цього разу революційної Франції). Французи влаштували в соборі стайні і склад. Соборний клуатр 1818‒1830 знесено і його каміння продано як будівельний матеріал. Місцеве єпископство ліквідовано 1802 і храм утратив статус кафедрального. Фрагментарні реставраційні роботи виконано від 1859, системні роботи розпочато 1886‒1892: обговорено проблеми реставрації; досліджено фундаменти й основи; з’ясовано незадовільний стан їх, загрозливий для існування споруди. Унаслідок цього 1901 західну частину собору знесено, влаштовано новий залізобетонний фундамент, після чого західну частину відбудовано у первісних архітектурних формах з автентично збережених старовинних будівельних матеріалів; решту споруди реставровано. Роботи завершено 1935.

Собор зазнав руйнувань унаслідок бомбардувань 21.02.1945, 18.03.1945. Повоєнну реставрацію остаточно завершено 2002. Усі давні вітражі собору знищено вибуховою хвилею, яку спричинила техногенна катастрофа на хімічному заводі в м. Оппау 21.09.1921.

Характеристика

Це збудована з червонуватих каменю-пісковика і цегли тринавова базиліка з трансептом і вестверком, що має циліндричну західну апсиду. Східна вівтарна апсида хору, що прилягає до трансепта, циліндрична в інтер’єрі й прямокутна ззовні. Собор має дві пари циліндричних веж, які фланкують вестверк і хор. Дві масивні восьмигранні вежі, увінчані гранчастими куполами й накриті пірамідальними верхами, позначають два середохрестя: на перетині середньої нави з трансептом на сході й над вестверком на заході. На фасадах застосовано традиційні для пізнього романського стилю архітектурні форми, елементи й деталі: вікна-рози, перспективні портали, аркові вікна, біфорії і трифорії, аркади й аркадні галереї, аркатуру. Споруда є найпізнішим і найменшим за розмірами зразком архітектурного типу кафедрального собору, характерний для регіону уздовж р. Рейну. Його композиція заснована на прагненні до рівнозначності й візуальної урівноваженості східної та західної частин. Нави перекрито хрестовими склепіннями з нервюрами. Під собором розташовано крипту, в якій поховано родичів імператора Священної Римської імперії германської нації Конрада ІІ. В інтер’єрі є два орга́ни (1985, 1996), надгробки видатних осіб, вітражі 2-ї половини 20 ст.

Значення

Вормський собор є одним із найважливіших зразків романської архітектури в Європі. Разом із Майнцьким і Шпаєрським соборами належить до невеликої групи так званих рейнських імперських соборів, що символізують середньовічну ідею «симфонії», тобто гармонійної взаємодії між світською та духовною владами. Для Німеччини імперські собори є одним із символів її державності.

Додатково

Під час реставрації собору 1920 головний архітектор Ф. Бранд (1878‒1940; Німеччина) стояв на риштуваннях, коли на нього зненацька напала його собака породи такса, спробувавши вкусити за ногу. Він відсахнувся і в той момент згори упав камінь, убивши собаку, але не зашкодивши людині. У пам’ять про тваринку, яка урятувала йому життя, архітектор під час реставрації установив у горішньому лівому куті південного порталу соборної каплиці Святого Миколая скульптурне зображення такси. Інша версія появи цієї скульптури не така драматична і стосується архітекторової такси, яка невідступно його супроводжувала на будівельному майданчику й навіть піднімалася на риштування (що коротколапій таксі вартувало великих зусиль).

Література

Conant K. J. Carolingian and Romanesque Architecture (800-1200). London : Puffin, 1959. 572 p.
Kubach H. Romanesque Architecture. New-York : Harry N. Abrams, Inc. Publishers, 1972. 438 p.
Mrusek H. Romanik. Leipzig : VEB E. A. Seemann Verlag, 1972. 234 p.
Winterfeld D. von. Die Kaiserdome Speyer, Mainz, Worms und ihr romanisches Umland. Regensburg : Schnell & Steiner; Zodiaque, 2000. 384 р.
Winterfeld D. von. Der Dom zu Worms. Königstein i. Ts. : Langewiesche K.R., 2003. 80 S.
Werner F. Worms. Domansichten. Worms : Wernersche Verlagsgesellschaft, 2018. 80 р.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Вормський собор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вормський собор (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.10.2026