Клуатр

Клуатр (позначено жовтим кольором) у розпланувальній структурі католицького монастиря

Клуа́тр (фр. cloître — монастир, від лат. claustrum — бар’єр, огороджене місце) — у католицькій сакральній архітектурі — двір монастиря або собору, оточений по периметру критою обхідною галереєю; прилягає з одного боку до храму.

Клуатр зазвичай квадратний у плані, іноді — прямокутний. Його влаштовували з південного боку від монастирського, міського чи кафедрального собору. У тих випадках, коли з південного боку існувала давніша капітальна забудова, клуатр облаштовували з північного і зрідка — зі східного боків від храму. Із клуатру влаштовували вхід у храм, а також у монастирські споруди, зосереджені довкола клуатру: рефекторій (трапезну) з кухнею, дорміторій (чернечий гуртожиток), залу капітулу, будинок абата, капелу, лікарню, школу, господарські споруди тощо. Крита галерея довкола двору була вирішена як аркада, одно- або двоярусна. Іноді на півдні Європи одноярусну аркаду не накривали односхилим дахом, а влаштовували на ній пласку терасу. У центрі клуатру, розділеного доріжками на 4 частини (квадранти), влаштовували колодязь. Квадранти вирішено як газони з квітами, деревами й чагарниками, що символізувало райський (див. Рай) сад. Клуатр був закритою територією, призначеною для молитов, споглядання, бесід та прогулянок ченців монастиря або церковного кліру; сторонніх мирян сюди не допускали. Клуатри відомі у християнській архітектурі з дороманської доби (від 9 ст.); набули значного поширення в епохи панування романського стилю й готики, їх продовжували застосовувати і в епохи ренесансу й бароко. Великі монастирі іноді мали по 2 клуатри.

Походження клуатрів є дискусійним. Їхніми попередниками могли бути атріуми античних (див. Античність) римських вілл або перистильні двори (див. Перистиль) перед ранньохристиянськими (див. Раннє християнство) базиліками.

Іноді клуатрами помилково називають внутрішні двори палаців, замків, закладів освіти, лікарень тощо.

Обхідна галерея клуатру Домського собору в м. Ризі (Латвія)
Клуатр домініканського монастиря у м. Дубровнику (Хорватія). Гравюра 19 ст.
«Райський сад» у клуатрі францисканського монастиря у м. Дубровнику

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 214.
Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 100.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 96.