Апсида

Апсиди Софійського собору в Києві

Апси́да, абси́да (лат. absis, від грец. ἁψίς (ἁψῖ-δος) — дуга, склепіння) — понижений виступ будівлі півкруглої (або гранчастої, півовальної, підковоподібної, прямокутної) форми в плані, перекритий конховим (півкупольним) або зімкнутим склепінням і накритий наметовим або вальмовим дахом.

Характеристика

Здебільшого апсида розміщується на поздовжній осі будівлі. Вона може мати різну форму зовні й в інтер’єрі (наприклад, зовні прямокутну або гранчасту, всередині — півкруглу).

Уперше апсиди трапляються в римських базиліках 3 ст. Звідти їх запозичила християнська сакральна архітектура. У християнських церквах в апсиді, орієнтованій на схід, розташовували вівтар. Відомі композиції церковних будівель з трьома і п’ятьма апсидами: у ширшій і вищій центральній містився вівтар, у бічних — дияконник і жертовник.

В архітектурі Візантії, Грузії, Вірменії для апсиди характерна невідповідність зовнішніх і внутрішніх обрисів; застосовували апсиди, сховані в товщі стіни. У романській і готичній сакральній архітектурі апсида становить велике приміщення (пресбітерію або хору), нерідко оточене круговим обходом (деамбулаторієм). Апсиди відомі як у мурованій, так і (значно рідше) — у дерев’яній сакральній архітектурі.

В Україні апсиди вперше почали споруджувати в мурованих православних церквах хрестовокупольної системи з кінця 10 ст. (Десятинна церква в Києві, Софійський собор у Києві).

Галерея

Інтер’єр середньої апсиди церкви св. Пантелеймона у с. Шевченкове поблизу м. Галича (Івано-Франківська обл.)
Апсиди церкви св. Пантелеймона у с. Шевченкове
Апсида готичної замкової церкви Пресв. Богородиці в м. Родос на о. Родос (Греція)
Апсида романської церкви св. Петра в м. Зальцбурзі (Австрія)
Апсида базиліки Костянтина і Максенція в Римі (Італія)

Значення

Апсида застосовується в сакральній архітектурі всіх християнських конфесій.

Література

Словарь архитектурно-реставрационных терминов. Киев : УСХА, 1990. 152 с.
Вечерський В. В. Апсида // Архітектура: короткий словник-довідник / За заг. ред. А. П. Мардера. Київ : Будівельник, 1995. 336 с.
Мистецтво України : у 5 т. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. 399 с.
Асєєв Ю. С., Вечерський В. В., Годованюк О. М. та ін. Історія української архітектури. Київ : Техніка, 2003. 472 с.
Koestlé-Cate J. Art and the Church: a Fractious Embrace: Ecclesiastical Encounters with Contemporary Art. Abingdon; New York : Routledge, 2016. 252 p.