Фундамент (будівництво)

Різновиди фундаментів: а – стрічковий, б – стовпчастий, в – пальовий; 1 – стрічка фундаменту, 2 – цоколь, 3 – стіна, 4 – підошва стіни, 5 – підошва фундаменту, 6 – фундаментна балка (рандбалка), 7 – фундаментний стовп, 8 – вимощення, 9 – підлога першого поверху, 10 – ростверк, 11 – паля

Фундамент, закладений із залізобетонних блоків у котловані посеред будівельного майданчика

Фунда́мент (лат. fundamentum — основа, підвалини, від fundare — засновувати, закладати), підмурок — підземна або підводна дещо розширена частина конструкції будинку (споруди), яка сприймає і передає на природну (ґрунт) або штучну основи споруди навантаження від розташованих вище частин будинку (споруди), бічного тиску ґрунту і нерівномірних його деформацій.

Розрізняють фундаменти мілкого і глибокого закладання.

До фундаментів мілкого закладання належать стрічкові, стовпчасті, плитні та масивні.

Стрічкові фундаменти виконують під стінами будинку (споруди) на усій їхній довжині як суцільну стрічку зазвичай прямокутного перерізу, часто з розширенням нижньої частини; стовпчасті — у вигляді окремих стовпів під опорами.

Стрічкові та стовпчасті фундаменти можуть бути монолітними (мурування з природного каменю, бетон, залізобетон) і збірними (великі бетонні й залізобетонні блоки, великі панелі тощо). У разі наявності особливих вимог до конструкцій плитні й масивні фундаменти виконують як суцільну плиту з монолітного залізобетону чи бетону під усім будинком (спорудою), під окремою його частиною або окремими важкими елементами конструкцій і устаткування.

Фундаменти глибокого закладання виконують на палях (пальові фундаменти), глибоких опорах, колодязях і кесонах. Верхню поверхню фундаменту, на яку спирається стіна, називають уступом; нижню, яка спирається на основу, — підошвою фундаменту, відстань від уступу до підошви — висотою, від планувальної позначки поверхні землі до підошви — глибиною закладання фундаменту.

У дерев’яній народній архітектурі України фундаменти закладали як підвалини — нижні вінці зрубу, покладені безпосередньо на землю або на стояни. Для підвалин зазвичай застосовували товсті колоди (бруси) з деревини твердих порід.

Джерело

ДБН В.2.1-10:2018. Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення. Київ : Мінрегіонбуд України, 2018. 36 с.

Література

Дехтяр С. Фундамент // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 299–300.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 432–433.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Фундамент (будівництво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Фундамент (будівництво) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.05.2023