Хор (архітектура)
Хор (від грец. χορός — місце співаків) — місце у східній вівтарній частині католицького костелу між середохрестям (перетином середньої нави з трансептом) і апсидою, призначене для перебування там під час богослужіння півчих церковного хору та духовенства.
Хор зазвичай прямокутний у плані, видовжений із заходу на схід. Його підлога на кілька сходинок вища, ніж у навах і трансепті. В інтер’єрі костелу хор відділено від решти простору ажурною огорожею, балюстрадою, аркою із зображенням розп’яття і предстоячих Богородиці та Івана Богослова. Тут знаходиться вівтар, а вздовж північної та південної стін влаштовано ряди сидінь для духовенства. У соборних і монастирських храмах хор іноді розділено на дві частини: верхній, з головним вівтарем, і нижній (на дві-три сходинки нижчий), з місцями для хористів і духовенства. Зовні навколо хору з апсидою міг бути понижений коридор кругового обходу — деамбулаторій з апсидіолами.
У романських (див. Романський стиль) та готичних (див. Готика) костелах хором називали східну частину споруди, ототожнюючи її з пресбітерієм.
Література
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 440.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 128.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Хор (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хор (архітектура) (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.09.2023
