Нервюра
Нервю́ра (фр. nervure, від лат. nervus — жила) — опукле профільоване ребро склепіння.
Історична довідка
Нервюри відомі в мурованих спорудах (поховальних склепах) Стародавнього Риму.
У 9–10 ст. їх застосовували у вірменській та арабській архітектурі, з 11 ст. — в романській (див. Романський стиль). З другої половини 12 ст. застосування нервюр при спорудженні склепінь усіх типів будівель і споруд стало однією з фундаментальний основ французької готики, з 13 ст. поширилось у Західній і Центральній Європі, зокрема й в Україні (костел Святого Варфоломія та дзвіниця у Дрогобичі). У пізній готиці (з 14 ст.) нервюри втратили конструктивну суть і перетворилися на елемент декору. Декоративну роль вони відігравали й в архітектурі ренесансу 16–17 ст. (Троїцький монастир у Межирічі) і неоготики 19 — початку 20 ст. (Миколаївський костел у м. Києві).
Характеристика
Нервюра має самостійне конструктивне значення як тримальна конструкція, що дозволяє значно полегшити вагу склепіння і разом із контрфорсами й аркбутанами замінити масивну зовнішню стіну храму великими вікнами з вітражами. Нервюри є конструктивною основою хрестового склепіння: його профільовані опуклі діагональні арки, які перетинаються у центрі склепіння, називаються ожива́; додаткові нервюри, залежно від їхнього розташування в каркасі склепіння, називають лієрнами, контрлієрнами і т’єрсеронами. Вони утворюють хрещатий, зірчастий, віялоподібний чи сітчастий рисунок на криволінійних поверхнях склепіння. Місця перетину головних нервюр у замку́ (верхній точці) склепіння прикрашали розетками або хрестоцвітами (об’ємними хрестами скульптурної роботи). Унизу біля основи склепіння нервюри збираються у пучки і спираються на колони, пілони, пристінні напівколони, кронштейни. Нервюри мають складний профіль. Їх викладають з каменю твердих порід або з цегли спеціального виготовлення.
Значення
Нервюри уможливили створення готичної каркасної конструктивної системи у Франції в першій половині 12 ст. Головну діагональну нервюру хрестового склепіння — оживу — у середньовіччі вважали настільки важливим елементом архітектури, що готика в добу її розквіту у Франції отримала назву «Стиль Оживаль».
|
Література
- Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 184.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 295.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 117.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Нервюра // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Нервюра (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.09.2022
