Вікна (архітектура)
Ві́кна — прорізи у зовнішніх стінах будинків і споруд, призначені для освітлення, інсоляції і вентиляції приміщень; світлопрозорі огородження, що закривають ці прорізи з метою теплоізоляції приміщень.
Характеристика
Віконний проріз, зазвичай прямокутний або арковий, заповнюють конструкцією світлопрозорого огородження, яке виготовляють як віконну коробку, наглухо закріплену у прорізі. На неї навішують одну чи декілька засклених стулок (віконних рам, фрамуг), глухих або таких, що відчиняються. Для виготовлення віконних рам і коробок застосовують деревину, метал, синтетичні матеріали або їхнє поєднання. Скління виконують із листового прозорого, матового, сонцезахисного скла. У необхідних випадках використовують армоване скло. Залежно від місцевих умов будівництва і призначення будинків скління вікон може бути одинарним, подвійним або потрійним.
За способом відчинення вікна можуть бути з роздільними або спареними віконними рамами, які відчиняють всередину, назовні, або у різні боки на вертикальній чи горизонтальній осях (розміщеній по краю віконної коробки або посередині неї), а також із розсувними шибками.
У сучасній архітектурі поширене також заповнення віконних прорізів глухим світлопрозорим огородженням — склопакетами з повітряним прошарком, склопрофілітом, склоблоками тощо.
Історична довідка
Віконні прорізи мають найрізноманітніші форми й поєднані на фасадах будівель та споруд у різних комбінаціях, зокрема як біфорії, трифорії, спарені венеціанські й флорентійські вікна. Найчастіше вікна мають форму вертикального чи горизонтального прямокутника, квадрата, нерідко — з арковим або багатокутним завершенням. Поширені також вікна круглої форми: так звані вікна-колеса характерні для головних фасадів храмів романського стилю; круглі вікна — для готичних (див. Готика) храмів (найбільші й найрозвиненіші, влаштовані на головних фасадах, називають розами). Значний декоративний ефект створюють вікна-хрестоцвіти (круглі з чотирма внутрішніми напівкруглими частинами) та вікна-чотирилистники (круглі з чотирма внутрішніми стрілчастими частинами).
Авторськими винаходами відомих архітекторів є вікна:
- брамантові (авторства Д. Браманте);
- палладіанське (А. Палладіо);
- сансовінове (Дж. Сансовіно);
- серліанське (С. Серліо);
- вікно В. Г. Кричевського з трапецієподібним завершенням — знаковий елемент українського модерну.
У більшості історичних архітектурних стилів вікна на фасадах будівель і споруд зазвичай оточують наличником й увінчують сандриком. Для архітектури сучасної (модернізму) та конструктивізму характерні горизонтальні стрічкові вікна без обрамлення і декору.
Вікна в Україні
В українській дерев’яній народній архітектурі поширені вікна невеликі волокові (вирубані у двох суміжних колодах чи брусах) і значно більші, з лутками, а також хрещаті й круглі — у сакральних спорудах; невеликі круглі віконця — «волове око». Для сакральної архітектури українського бароко характерні хрещаті вікна на фасадах церков.
Галерея
|
Література
- Дехтяр С. Вікно // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 194–195.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 91–93.
- Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства Національної академії наук України, 2006. С. 84–86.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 105; 138–139.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Вікна (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вікна (архітектура) (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.06.2023
