Святої Параскеви Сербської церква та дзвіниця в Немії, передмісті Могилева-Подільського

Церква Святої Параскеви Сербської

План

Вигляд із південного сходу.
Фото Маленкова Р.

Дзвіниця

Свято́ї Параске́ви Се́рбської це́рква та дзвіни́ця у Немі́́́ї передмі́сті Могиле́ва-Поді́льського — православний храм та його дзвіниця, архітектурні пам’ятки національного значення, Могилів-Подільська міська громада, Могилів-Подільський район, Вінницька область, Україна.

Розташування. Складники

Дерев’яна церква із дзвіницею стоїть над р. Немія (лівою притокою р. Дністра) на площі у центрі села, яке тепер є північно-західним передмістям Могилева-Подільського. Дзвіницю розташовано на північний захід від храму. Обидві споруди є архітектурними домінантами. Церковне подвір’я має муровану з каменю огорожу із брамою. З огляду на адміністративно-територіальні особливості цю церкву із дзвіницею в літературі та офіційних документах зазначають іноді за місцем розташування у с. Немії, в інших випадках — у м. Могилеві-Подільському. Широкого поширення набула також помилкова назва церкви –— Миколаївська.

Історична довідка

Збудовано 1775 на місці занепалої давньої дерев’яної церкви. Дату спорудження зафіксовано різьбленим написом при вході в храм. Одночасно з ним зведено й дзвіницю. Чотириярусний іконостас виготовлено 1799. На початку 20 ст. із заходу прибудовано тамбур, а з півночі до вівтаря — ризницю. 1901 парафіяни збирали кошти на спорудження нового храму, вважаючи цей застарілим. Попри такі наміри (не реалізовані) обидві споруди збережено у доброму технічному стані. Церкву та дзвіницю 1926 дослідив і зафотографував Д. Щербаківський.

Характеристика

Церква стоїть на низенькому мурованому підмурку. Вона тридільна, триверха. Є рідкісним проміжним архітектурним типом між церквою тридільною та п’ятидільною хрещатою. Має три основні рівновисокі зруби однакових розмірів, у плані майже квадратні. До центрального (нави) з півночі й півдня прилягають короткі бічні рамена, виділені на бічних фасадах прямокутними у плані ризалітами, причілки яких увінчано трикутними фронтонами. В інтер’єрі ці рамена утворюють єдиний внутрішній простір із навою. Три основні зруби увінчано високими восьмигранними двозаломними верхами. Їхні бані й маківки мають стрімкі барокові обриси з ковнірами й перехватами. У вівтарі верх тепер підшито пласкою стелею. Центральний зруб відділено від бабинця й бічних рамен фігурними арками-вирізами. В інтер'єрі домінує стрімко розкритий угору висотний простір, висота якого ілюзорно збільшена формою заломів та нахилом стін зрубів до середини. Вузькі грані восьмериків заломів стягнуто дерев’яними скобами, помережаними різьбленим орнаментом. На стінах збережено олійний живопис початку 20 ст. По периметру навколо всіх зрубів (крім пізніше прибудованого тамбура) влаштовано піддашшя на фігурних кронштейнах — випустах вінців. Усі стіни та восьмерики верхів, згідно з питомо українською традицією, ошальовано (див. Шалівка) дошками вертикально з нащільниками й підкарнизною аркатурою. Дахи й бані укрито покрівельною сталлю.

Триярусна дзвіниця квадратна у плані. Має нижній мурований ярус та горішні дерев'яні, каркасної (див. Каркас) конструкції. З них другий — суцільний, ззовні ошальований, а третій вирішено як аркадну (див. Аркада) галерею, увінчану масивною двоярусною банею на восьмерику.

Значення

Автентично (див. Автентичність) збережені церква та дзвіниця формують архітектурний ансамбль унікальної історико-мистецької цінності, що оприявнює як регіональні, властиві Поділлю, традиції української дерев’яної сакральної архітектури, так і стилістику українського бароко загалом. Обидві споруди як пам’ятки архітектури республіканського (тепер національного) значення від 1979 мають єдиний охоронний № 969.

Цитата

Д. Щербаківський: «Я поїхав в Немію. Прекрасна старовинна церква трьохбанна з опасанням широким без кольонок. Одвірки на бічних (справа) дверях в бабнику української форми з різьбленим орнаментом (окремі елементи) й напис про збудування її 1775 року. Прекрасна дзвіничка з аркатурою. Сфотографував окремо і дзвіницю й церкву, але священика не було й я не міг обдивитись церкву всередині. В камінну огорожу вмурована старовинна плита-нагробок».
= Цит. за: Щоденник Данила Щербаківського // Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть. Луцьк, 1999. С. 16.

Джерела

Постанова Ради Міністрів УРСР «Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави» від 06.09.1979 № 442. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-79-%D0%BF#Text

Література

Сецинский Е. Приходы и церкви Подольской епархии // Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Каменец-Подольск, 1901. Т 9. С. 695.
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Ил. справ.-каталог. У 4 т. Київ : Будівельник, 1985. Т. 2. С. 12.
Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. Київ : Наукова думка, 1987. С. 54.
Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 1996. Вип. 4. С. 75.
Щербаківський Д. Екскурсія на Поділля й Волинь 24 липня — 10 вересня 1926 року. Щоденник Данила Щербаківського // Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть. Луцьк, 1999. С. 16.
Завада В. Церква св. Параскеви П’ятниці та дзвіниця, с. Немия Могилів-Подільського району // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 80.
Зінченко А. Параскеви Святої церква в Немії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2011. С. 61.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Святої Параскеви Сербської церква та дзвіниця в Немії, передмісті Могилева-Подільського // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Святої Параскеви Сербської церква та дзвіниця в Немії, передмісті Могилева-Подільського (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.01.2026