Зруб

Зруб — споруда чи її частина, складена з дерев’яних колод, брусів чи плах, укладених горизонтально вінцями й на кутах з’єднаних врубками.

Може бути будь-якої форми й висоти та поєднуватися з іншими зрубами. Є базовою структурою однієї з двох основних конструктивних систем у дерев’яному будівництві — зрубної, на відміну від каркасної (див. каркас, фахверк).

Зрубні конструкції поширені повсюди, де є достатньо дерева як будівельного матеріалу, в Україні — з найдавніших часів. Тут форми зрубів найчастіше чотири-, шести-, восьмигранні, з довжиною сторони 4–8 м. Зруб може звужуватися (в сакральних спорудах) або розширюватися (в оборонних баштах) догори.

Зруб є основою всіх типів будівель і споруд в українській дерев’яній архітектурі: житлових, господарських, виробничих, громадських, сакральних, оборонних.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 274.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 175.
Тарас Я. Українська сакральна дерев'яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 180.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 11.