Маківка

Маківка двоярусного верху дерев’яної церкви, грушоподібна форма якої відповідає українській національній традиції

Ма́ківка — завершення багатоярусної бані (верху) церкви, каплиці або дзвіниці.

Маківка має суто композиційне (див. Композиція) значення як вінчання архітектурної форми (бані, верху, наметового даху, фронтону, щипця тощо). Як правило, маківку встановлюють на призматичному або циліндричному ліхтарі. Виконують за шаблоном як симетричний (див. Симетрія) сферичний, еліпсоїдний або гранчастий об’єм конічної, пірамідальної, цибулястої, грушоподібної форм. Зазвичай увінчують сферою з хрестом чи шпилем.

Каркас маківки виготовляють із дерева або металу, покриття — з ґонту, покрівельної сталі, міді; воно може бути позолочене. Силует маківки нагадує полум’я свічки й символізує Святий Дух.

Для української архітектурної традиції характерна грушоподібна форма маківки; для російської — цибуляста. Насаджувані протягом 19 — початку 21 ст. цибулясті маківки на українських церквах по всіх регіонах символізують російське колоніальне панування на українській землі.

Література

Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства Національної академії наук України, 2006. С. 249–251.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Маківка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Маківка (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.05.2023