Перехват (архітектура)
Перехва́т — звужена й увігнута нижня частина верху, бані, які увінчують споруду, найчастіше — сакральну (церкву, каплицю, дзвіницю) або громадську (вежу міської ратуші).
Перехват є найважливішим і невід’ємним складником грушоподібної форми бані, що вінчає підбанник. В Україні цю пластичну форму запозичено з архітектури пізнього бароко центральноєвропейського регіону; вона стала найпоширенішою від середини 17 ст., особливо в спорудах у стилі українського бароко. Таку форму бані застосовували також у будівництві палаців і замків як вінчання веж і башт. Перехвати робили на банях будь-якої форми у плані: круглої, чотирикутної, шестикутної, восьмикутної та з більшою кількістю кутів. Відповідно до української національної традиції баня у рівні горішньої, найширшої частини, з якої починався перехват, не могла бути ширшою за її підбанник. Наявність перехвату ускладнювала конструкцію бані, верху, проте давала значний художній ефект за рахунок виняткової пластичності форми та функціональної доцільності: разом з улаштованим нижче перехвату ковніром це забезпечувало ефективне відведення з бані атмосферних опадів, запобігаючи затримуванню їх і утворенню значних снігових та крижаних нашарувань узимку. Якщо баня чи церковний верх були багатоярусними, то перехвати влаштовували на кожному ярусі, зокрема й на горішній маківці.
Перехвати застосовували у мурованому й дерев’яному будівництві з різноманітними покриттями бань і верхів — як дерев’яним (ґонт), так і металевим (мідь з позолотою і без неї, бронза, цинк, покрівельна сталь тощо).
|
Література
- Тарас Я. Українська сакральна дерев'яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 295.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Перехват (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Перехват (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.10.2025
