Автентичність

Автенти́чність (від грец. αὐθεντιϰός — істинний, відповідний, справжній, дійсний, вірний) — багатозначний термін:

1) У культурології — самототожність, оригінальність, непідробність культурних феноменів, що мають давнє походження та відтворюються в часі в незмінному вигляді. Здебільшого автентикою називають елементи традиційних етнічних культур, які зберегли свої засадничі риси і продовжують бути актуальними протягом значного часу.

2) У праві — а) достовірність, відповідність тексту правового документа оригіналові; б) точне (адекватне) розкриття, тлумачення дійсного змісту акта, ухваленого органом державної влади. Для правової та судової оцінки показань важливим є термін «автентичні показання»: власноручні свідчення, зміст яких не залежить від стороннього впливу; істинний, точний запис у формі протокольних речень, власних спостережень, окремих фактів, суджень тощо зі слів опитуваної особи. Дослівність занотованого, стиль висловлювання опитуваної особи дозволяють експерту, психіатру чи психологу ретроспективно судити про певні психічні розлади або деякі якості опитуваного. Автентичний письмовий виклад показань передбачає урахування культурних, національних, вікових, соціально-психологічних, професійних і ситуаційних ознак поведінки опитуваної особи.

3) У психології — одна з основних характеристик особистості, що оприявнюється як щирість, відкритість, чесність насамперед із самим собою, а також — свобода, самоактуалізація, конгруентність (узгодженість та несуперечливість вербальних та невербальних сигналів в комунікації). Автентичність — обов’язкова складова ефективного спілкування. Автентична поведінка визначається як переживання безпосереднього досвіду, не викривленого захисними механізмами психіки. Автентичність в гуманістичній психології характеризує так звану ідеальну особистість, на противагу невротичній особистості.

Література

  1. Леонтьев A. A., Шахнарович A. M., Батов В. И. Речь в криминалистике и судебной психологии. Москва : Наука, 1977. 62 с.
  2. Бартошек М. Рим. право. Понятия, термины, определения. Москва : Юридическая литература, 1989. 448 с.
  3. Golomb J. In Search of Authenticity: From Kierkegaard to Camus. New York : Routledge, 1995. 232 p.
  4. Dutton D. Authenticity in Art. New York : Oxford University Press, 2003. URL: http://www.denisdutton.com/authenticity.htm
  5. Aldrich M. Art and Authenticity. London : Lund Humphries Publishers Ltd, 2012. 208 p.
  6. Wood A. M. et al. The authentic personality: A theoretical and empirical conceptualization, and the development of the Authenticity Scale // Journal of Counseling Psychology. 2008. Vol. 55. № 3. P. 385–399.
  7. Федан О. В. Теоретичний аспект поняття «автентичність» у філософських та психологічних науках // Молодий вчений. 2016. № 11. С. 397–401.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Редакція ВУЕ Автентичність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Автентичність (дата звернення: 19.11.2019).