Випусти

Ви́пусти — у дерев’яній народній архітектурі — кінці горішніх вінців зрубу, які консольно виступають назовні з площини стіни й слугують опорою для опасання, піддашшя чи великого виносу даху.

Випусти

Конструктивна роль як тримального елемента (див. Конструкції тримальні) у споруді аналогічна кронштейну, консолі. Випусти формують безпосередньо під час складання зрубу з колод, брусів, плах. Їм надають різноманітних профілів, нерідко досить вишуканих, у вигляді «коників», «качурів», геометричних фігур, завитків.

В Україні застосовували з найдавніших часів, найбільше — у сакральному будівництві (церкви, дзвіниці).

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 88.
Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура. Львів : Інститут народознавства національної академії наук України, 2006. С. 80.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Випусти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Випусти (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.06.2021