Дністер (річка)

Картосхема басейну Дністра. Сайт Українського гідрометеорологічного центру

Дністер (річка)
Витік	Львівська область, Україна
Гирло	Дністровський лиман, Чорне море, Одеська область, Україна
Довжина (км)	1 362
Площа басейну (кв.км)	72 100
Середня витрата (куб.м/с)	300
Основні притоки	Бистриця (притока Дністра), Стрий (річка), Свіча, Лімниця, Гнила Липа, Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич (річка), Мурафа, Реут
Протікає через території	Україна, Молдова
Міста на березі	Старий Самбір, Самбір, Галич, Заліщики, Хотин, Могилів-Подільський, Сороки, Рибниця, Дубоссари, Бендери, Тирасполь

Дністер біля м. Старий Самбір, Львівська область

Дністровський каньйон поблизу с. Горегляди Монастириського району Тернопільської області

Файл:Вид на Днестровскую ГЭС-1.jpg

Дністровська ГЕС (Україна)

Дністер в м. Тирасполі (Молдова)

Дністер у пониззі, Нижньодністровський національний природний парк

Дністе́р — річка у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Одеській областях України та в Молдові, впадає в Чорне море.

Назва молд. і рум. мовами Nistru. Антична назва: давньогрецьк. Τύρας, лат. Tyras.

Характеристика

Витік. Гирло

Витоком Дністра є водне джерело біля с. Вовче Самбірського району Львівської області, яке розташоване в південній частині масиву Верхньодністровські Бескиди Українських Карпат на висоті 818 м над рівнем моря.

Впадає до Дністровського лиману Чорного моря на південь від с. Маяки Одеського району Одеської області.

Протяжність

Довжина 1 362 км (у межах України — 925 км), площа басейну 72,1 тис. км² (у межах України — 52,7 тис. км²).

Напрямок і характер течії

Басейн Дністра за умовами живлення, орографічними та кліматичними особливостями поділяється на три частини: верхню — гірську, або Карпатську; середню, або Подільську; нижню, або Причорноморську.

У верхній карпатській частині (від витоку до м. Старий Самбір Львівської області) упродовж близько 50 км Дністер є гірською річкою з вузькою V-подібною долиною глибиною 80–100 м; ширина русла 10–15 м, глибина 0,5 м, швидкість течії 0,3–2,0 м/с; похил річки 3 м/км.

У середній подільській частині, з виходом на Дністровсько-Сянську рівнину, долина розширюється до 5–9 км, ширина русла зростає до 30–100 м, глибина — 1–3 м. Від с. Нижнів Тлумацького району Івано-Франківської області і до м. Могилева-Подільського Вінницької області Дністер набуває характеру рівнинної річки. Хоча долина річки звужується й поглиблюється, подекуди набуваючи каньйоноподібної форми шириною 0,4–1,5 км, глибиною 100–120 м (нижче гирла р. Бистриця — Дністровський каньйон). Русло тут дуже звивисте, в місцях виходу кристалічних порід є пороги. В цій частині басейну розвинутий карст. Середня частина Дністра простягається до м. Тирасполя (Молдова).

У нижній причорноморській частині річка тече здебільшого територією південно-східної Молдови. Нижче м. Тирасполя поблизу с. Чобручі Слободзейського району Молдови від русла Дністра відокремлюється повноводний лівий рукав Турунчук, який зливається з основним руслом нижче м. Біляївки Одеської області. Далі протяжність Дністра, де він тече одним річищем, — усього 9 км. Нижче с. Маяки річка знову поділяється на два рукави. Правий рукав має назву Глибокий Турунчук, лівий (судноплавний) — Дністер. У нижній течії Дністер перетинає Причорноморську низовину. Долина розширюється, досягаючи поблизу гирла 16–22 км, ширина русла 100–200 м, глибина на плесах від 4–8 до 10–16 м. Заплава розчленована численними протоками і старицями, у гирловій частині заросла очеретом — Дністровські плавні.

Найбільші притоки

У гірській та передгірній ділянках басейну річкова мережа є найгустішою в Україні

(1–1,5 км/км²). Переважають праві притоки (Бистриця, Стрий, Свіча, Лімниця та ін.). Ця частина басейну, яка займає лише 9 % його площі, є найважливішою щодо формування стоку Дністра.

Притоки середньої течії є переважно лівими, їхні басейни лежать на території України, серед них – Зубря, Свір, Гнила Липа, Золота Липа, Серет, Збруч, Смотрич, Тернава, Студениця, Ушиця, Мурафа.

У нижній течії у Дністер впадає велика права притока р. Реут (у Молдові). У межах України лівобережні його притоки — невеликі пересихаючі річки, найбільша з них — Кучурган.

Густота річкової мережі 0,2 км/км².

Водний режим

Живлення річки дощове і сніго-дощове. Характерною особливістю гідрологічного режиму Дністра є наявність паводків упродовж усього літнього періоду року, а в окремі роки і взимку. Нерідко максимальні витрати зливових паводків значно перевищують максимуми весняної повені. Пересічна річна витрата води в гирлі — понад 300 м³/с, максимальна — близько 3 000 м³/с, мінімальна — близько 15 м³/с, об’єм стоку — близько 10 км³ на рік. Льодовий режим нестійкий. Льодостав з кінця грудня до початку березня. Пересічна мінералізація води зростає з верхів’я до пониззя відповідно від 300 до 700 мг/дм³. Регулярні спостереження за стоком Дністра розпочалися 1881 біля м. Бендери (Молдова).

Тваринний світ

Іхтіофауна Дністра налічує близько 74 видів риб. Рибні запаси невеликі. Промислове рибальство розвинуте в пониззі (окунь, лящ, щука, короп).

Екологічні аспекти

Долина Дністра — важливий рекреаційний і туристичний район. Особливо розвивається сплав по Дністру. У плавнях пониззя річки розвинуте мисливське господарство.

Для збереження унікальних природних комплексів на Дністрі розташовані національний природний парк «Дністровський каньйон» (2010) та Нижньодністровський національний природний парк (2008).

Співробітництво між Україною і Молдовою з питань раціонального використання та охорони водних та інших природних ресурсів і екосистем басейну річки Дністер врегульовано Законом України «Про ратифікацію Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер» від 07.06.2017, № 2086-VIII.

Значення

На Дністрі розташовано міста Старий Самбір, Самбір, Галич, Заліщики, Хотин, Могилів-Подільський (усі — Україна); Сороки, Рибніца, Дубоссари, Бендери, Тирасполь (усі – Молдова).

Транскордонну р. Дністер використовують для виробництва електроенергії. На річці споруджено Дубоссарську ГЕС (1954) в Молдові та Дністровську ГЕС (1987) і Дністровську ГЕС-2 (2000) в Україні. Відповідно створено Дубоссарське та Дністровське (головне і т. з. буферне) водосховища. Дністер є джерелом водопостачання для міст Львова, Чернівців, Одеси, Чорноморська і Білгорода-Дністровського, а також найбільших міст Молдови — Кишинева, Бендер, Тирасполя.

Річка судноплавна у середній і нижній течіях від м. Сороки до м. Дубоссари і нижче до греблі Дубоссарської ГЕС.

Воду Дністра використовують для зрошення, особливо в середній та нижній течіях: Рибніцька, Григоріопольська, Карагашська, Чобручська (усі — Молдова) та Білгород-Дністровська, Маяко-Біляївська, Троїцько-Граденицька (усі — Україна) зрошувальні системи.

Додатково

Невелика частина північно-західних околиць басейну Дністра [верхів’я двох малих річок Стривігор і Мшанка (ліві карпатські притоки)] розташована на території Підкарпатського воєводства в Польщі.

По Дністру пролягає бл. 210 км лінії кордону між Україною та Молдовою на двох ділянках: 1) від с. Козлів Могилів-Подільського району Вінницької області до с. Німереука Сороцького району Молдови; далі річка тече територією Молдови; 2) від с. Пуркар до с. Паланка (обидва— Штефан-Водського району Молдови). Нижче с. Паланка Дністер тече територією України.

Література

Онуфриенко Л. Г., Волошин И. И. Определение годового стока рек Украины и Молдовы // Труды УкрНИИ Госкомгидромета. 1986. Вып. 217. С. 3–20.
Сиренко А. А., Евтушенко Н. Ю., Комаровский Ф. Я. и др. Гидробиологический режим Днестра и его водоемов. Киев : Наукова думка, 1992. 356 с.
Шевцова Л. В., Алиев К. А., Кузько О. А. и др. Экологическое состояние реки Днестр. Киев : Институт гидробиологии НАНУ, 1998. 148 с.
Аксьом С. Д., Хільчевський В. К. Вплив сульфатного карсту на хімічний склад природних вод у басейні Дністра. Київ : Ніка-Центр, 2002. 204 с.
Хільчевський В. К., Гончар О. М., Забокрицька М. Р. та ін. Гідрохімічний режим та якість поверхневих вод басейну Дністра на території України / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. Київ : Ніка-Центр, 2013. 256 с.
Стратегічні напрями адаптації до зміни клімату в басейні Дністра. [Б. м.] : ОБСЄ, 2015. 72 с. URL: https://menr.gov.ua/files/docs/Zmina_klimaty/Dniester_ukr_web.pdf
Лобода Н. С., Яров Я. С. Оцінка впливу зрошування за рахунок річки–донора (Дністра) на характеристики річного стоку річки Барабой // Український гідрометеорологічний журнал. 2018. № 21. С. 42–49.
Дністер // Український гідрометеорологічний центр. URL: http://dnister.meteo.gov.ua/ua/about_dnister

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Дністер (річка) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дністер (річка) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.07.2020