Восьмерик
Восьмери́к — споруда або її частина у формі восьмигранної призми.
Застосовують у дерев’яному і мурованому будівництві як самостійну форму (дзвіниця, фортечна башта, центральна частина храму) або тільки як завершення споруди (див. Верх).
Мурований восьмерик увінчують куполом, восьмигранним зімкненим склепінням чи наметом (шатром), а дерев’яний — наметом (шатром) чи заломом. У сакральній архітектурі при будівництві церков, дзвіниць, каплиць часто вживають конструкцію «восьмерик на четверику», в якій нижній четверик є основою для горішнього восьмерика.
В українській народній архітектурі восьмерики поширені з 2-ї половини 17 ст., оскільки конструктивно вони стійкіші, ніж четверики, естетично виразніші та при застосуванні однакових за розмірами конструктивних елементів (колод, брусів, плах) дозволяють створювати приміщення у 4,8 рази більшої площі.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 66.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 102.
- Тарас Я. Українська сакральна дерев'яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАНУ, 2006. С. 90–91.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Восьмерик // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Восьмерик (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.10.2021
