Вінець

Віне́ць — у дерев’яному зодчестві — один замкнений по периметру горизонтальний ряд колод, брусів, плах, зв’язаних між собою на кутах врубками.

Вінець є основою конструкції зрубу. Висота зрубу залежить від кількості вінців. Вінці в плані бувають чотири-, шести- та восьмикутні, а також складніших конфігурацій.

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 94.
Тарас Я. Українська сакральна дерев'яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 86–87.