Михайлівська церква у Тростянці

Михайлівська церква у Тростянці. Фото 1980-х
План церкви. Обмір і кресленик Завади В. Т.
Інтер’єр
Інтер’єр верху

Миха́йлівська це́рква у Тростянці́ — парафіяльний храм Православної церкви України (ПЦУ), пам’ятка архітектури національного значення, Рівненський район, Рівненська область, Україна.

Розташування

Дерев'яні церква та дзвіниця стоять на пагорбі у північній частині села і є його архітектурними домінантами. Дзвіницю розташовано з південно-західного боку від церкви.

Історична довідка

Церкву збудовано одночасно зі дзвіницею 1752 коштом місцевого шляхтича (див. Шляхта) Івана Гойського (18 ст.; тепер Україна). Датувальний різьблений напис збережено на одвірку дверей, що ведуть із тамбура в бабинець. У 1920-х виконано ремонт з реконструкцією храму: демонтовано первісне опасання, із заходу до бабинця прибудовано тамбур з двоколонним ґанком, в інтер'єрі влаштовано периметральну горішню галерею в основі восьмерика верху, який вінчає центральний зруб (наву). Це унікальний в історії випадок, коли пізніша перебудова не спотворила твір архітектури, а посилила архітектурну виразність його.

Характеристика

Церква тридільна, одноверха, має три основні рівновисокі зруби: квадратні у плані великий центральний (наву), менші бабинець і гранчастий вівтар. До бабинця із заходу прилягає прямокутний у плані тамбур із ґанком. Нава має висотно розкритий восьмигранний двозаломний верх. Перехід від четверика до восьмерика вирішено за допомогою пласких трикутних пандативів. Бабинець і вівтар мають пласкі стелі й ззовні завершені дахами: вівтар — стіжковим, бабинець — двосхилим із трикутним фронтоном на західному фасаді. Вхід на хори влаштовано з бабинця. Вони розміщені у наві як балкон, що прилягає до західної стіни. Він, як і галерейка в основі восьмерика верху, огороджений орнаментованою балюстрадою. Бабинець поєднано з навою фігурною аркою-вирізом складної форми. Головним акцентом інтер’єру храму є монументальний триярусний іконостас у стилі бароко.

Дзвіниця двоярусна, архітектурного типу «восьмерик на четверику», увінчана восьмигранним наметовим дахом з маківкою. Обидві споруди стоять на низеньких мурованих підмурках. Стіни ззовні ошальовано (див. Шалівка) дошками горизонтально в стик, що є наслідком ремонтів 19–20 ст. Тільки восьмерик верху церкви ошальовано відповідно до питомо української традиції вертикально з нащільниками й підкарнизною аркатурою. Дахи й маківки укрито оцинкованою покрівельною сталлю.

Значення

Михайлівська церква має високі історико-архітектурні й мистецькі якості при збереженій автентичності й тому є одним із кращих зразків волинської дерев’яної архітектури. Разом із дзвіницею це пам’ятки архітектури національного значення.

Цитата


Протоієрей Андрій Власенко (ПЦУ, м. Київ):
«Під склепінням храму зачудованому прочанинові відкриється справжнісінький музей церковних старожитностей, яких мало в цілій Україні. Усередині церкви розум відлітає вгору: навіть важко згадати, де іще в одному місці зібрані такі вишукані різьблені кивоти, галереї та одвірки. Вершиною ж внутрішнього убранства храму є шедевральний бароковий іконостас, який дійшов до ХХІ століття в абсолютній недоторканості. На одвірку порталу чиясь предківська рука вирізьбила слова із Псалма Давидового: «Господи, возлюбив я красу Дому Твого». Воістину возлюбив! Тож складаємо щиру дяку за неймовірний тростянецький скарб усім предкам — знаним і незнаним, які любили цей Дім Божий понад усе на світі. І, звісно, дякуємо громаді, яка нині з не меншою любов’ю і щирістю опікується дорученою їй Богом і Архистратигом Михаїлом унікальною святинею.»

 Цит. за: Михайлівська церква та дзвіниця 1752 рік // Наша парафія. Українська церковна література. URL: https://parafia.org.ua/UCA/church/myhajlivska-tserkva-ta-dzvinytsya-6/


Джерела

  1. Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Почаев : Типография Почаево-Успенской Лавры, 1889. Том ІІ. Уезды Ровенскій, Острожский и Дубенскій. С. 564.
  2. Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. Киев : Наукова думка, 1987. С. 435.
  3. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 1996. Вип. 4. С. 128.
  4. Кучерук М., Вечерський В., Ткаченко О. Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури України) // Пам’ятки України: історія та культура. 1999. № 2–3. С. 1–175.

Література

  1. Слободян В. Шедеври української сакральної дерев’яної архітектури // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. Вип. 4. 1996. С. 55.
  2. Завада В. Церква св. Михайла, с. Тростянець // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 212.
  3. Завада В. Дерев'яні храми Полісся. Київ : Техніка, 2004. 166 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Михайлівська церква у Тростянці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Михайлівська церква у Тростянці (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.02.2026

==Джерела

  1. Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том ІІ. Уезды Ровенскій, Острожский и Дубенскій. Почаев : Типография Почаево-Успенской Лавры, 1889. С. 564.
  2. Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. Киев : Наукова думка, 1987. С. 435.
  3. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 1996. Вип. 4. С. 128.
  4. Кучерук М., Вечерський В., Ткаченко О. Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури України) // Пам’ятки України: історія та культура. 1999. № 2–3. С. 1–175.

Література

  1. Слободян В. Шедеври української сакральної дерев’яної архітектури // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. Вип. 4. 1996. С. 55.
  2. Завада В. Церква св. Михайла, с. Тростянець // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 212.
  3. Завада В. Дерев'яні храми Полісся. Київ : Техніка, 2004. 166 с.
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶