Опасання

Опаса́ння — у дерев’яній архітектурі — крита галерея на стовпчиках навколо церкви.

Призначено для відведення атмосферних опадів і надійного захисту нижніх вінців зрубів від замокання і гниття, а також для укриття парафіян, паломників (див. Паломництво), здійснення релігійних обрядів (процесій з обходом церкви) під час негоди. Може оточувати церкву по всьому периметру, або частково — із заходу, півночі й півдня. Опасанням оточували також дзвіниці.

До середини 18 ст. опасання було поширено в сакральних спорудах на всій території України. Тепер збереглося, переважно, тільки у західних областях, у Карпатському регіоні. Тримальні конструкції опасання, на відміну від піддашшя, спираються на окремий підмурок (фундамент); дах опасання, що здебільшого є продовженням церковного даху, спирається на поставлені на підмурку стовпчики з діагональними підкосами (див. Розкоси) та випусти зрубів.

Опасання Церква з опасанням

Література

1. Гудченко З. Опасання // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 195.
2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 302.
3. Тарас Я. Українська сакральна дерев'яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 277–278.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Опасання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Опасання (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.11.2022