Пандатив

Схема переходу від підкупольного квадрата до сферичного купола за допомогою трикутних сферичних пандативів (заштриховані)
Сферичні пандативи й куполи перекриття галереї у головному корпусі Резиденції митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях
Плоскі трикутні пандативи дерев’яної Вознесенської церкви в Березні

Пандати́в (фр. pendentif, від лат. pandatio — викривлення) — елемент купольного перекриття споруди: сферичний трикутник, що забезпечує перехід від підкупольного квадрата чи прямокутника внизу до підкупольного кола угорі, на яке спирається сферичний купол або циліндричний підбанник.

Вершина трикутника звернена донизу. Він заповнює простір між сусідніми підпружними арками.

Загальні відомості

Як будівельна конструкція пандатив забезпечує рівномірний розподіл статичного навантаження від купола та підбанника на підпружні арки й опори. У фаховій і популярній літературі трапляються й інші термінологічні визначення цього елемента: пандатива, парус, вітрило. Їх вважають такими, що належать до фахового жаргону.

Історична довідка

Пандативи почали застосовувати в купольній архітектурі Стародавнього Риму, пізніше — Візантійської імперії (Софійський собор у Константинополі) та країн її культурного кола, зокрема і в Давній Русі (Софійський собор у Києві), а з епохи Відродження — по всій Європі (собор Святого Петра в Римі та інші); серед них також — купольні мечеті Османської імперії (Сулейманіє — мечеть у м. Стамбулі).

В Україні пандативи застосовують як у мурованій сакральній архітектурі, так і в дерев’яній. У дерев’яній сакральній архітектурі пандатив має форму оберненого верхівкою донизу плоского рівнобедреного трикутника. Такий пандатив називають плоским і застосовують для переходу від нижнього четверика до горішнього восьмерика (Вознесенська церква в Березні). Плоскі паруси характерні також для мурованих сакральних споруд стилю українського бароко.

Література

  1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 210.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво : терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 317–318.
  3. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 77.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Пандатив // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пандатив (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.06.2022



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶