Ґанок

Ґа́нок (пол. ganek від нім. ganc — ціле) – невелика відкрита прибудова з дахом перед входом у будівлю чи споруду.

Ґанок селянської хати

Зміст

1 Характеристика
2 Галерея
3 Література
4 Автор ВУЕ

Характеристика

Призначений для захисту входу від атмосферних опадів. Буває мурованим і дерев’яним. Має піднятий над землею майданчик, на який ведуть сходи. Одно- або двосхилий дах спирається на 2 або 4 колони, стовпи. У найпростіших ґанках дах може спиратися на кронштейни. Якщо майданчик ґанку [ рундук (архітектура) ] влаштований досить високо, його для безпеки огороджують парапетом чи балюстрадою. Сходи на ґанок можуть влаштовувати з одного, двох чи трьох боків.

Архітектурні форми ґанків відповідають стилю, в якому вирішено всю будівлю чи споруду. Для класицизму характерні ґанки у вигляді колонних портиків із застосуванням архітектурних ордерів.

В українській народній архітектурі функцію ґанків можуть виконувати відкриті аркадні (див. Аркада) галереї на головних фасадах будівель чи споруд.

Галерея

Ґанок дерев'яного флігеля в садибі Гоголів-Яновських у с. Гоголевому Полтавської області
Високий ґанок будинку Ю. Словацького у м. Кременці Тернопільської області
Ґанок панського будинку Лизогубів у смт Седневі Чернігівської області
Ґанок дерев'яної церкви

Література

Логвин Н. Ґанок // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 144.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 108.
Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 112–113.