Джума-Джамі
Джума́-Джамі́ (від турец. Cuma Cami — П’ятнична мечеть) — мечеть у м. Євпаторії, пам’ятка архітектури національного значення, Автономна Республіка Крим, Україна.
Мурована купольна споруда стоїть в історичному центрі міста поблизу набережної і парку, є архітектурною домінантою. Поряд із мечеттю збережено залишки мусульманського кладовища з мармуровими надгробками.
Історична довідка
Збудовано 1552–1564 за правління хана Криму Девлет І Ґерая як головну в місті соборну (п'ятничну) мечеть за проєктом архітектора Сінана. Добудовано у 1570-х за правління хана Мехмеда ІІ Ґерая. У цій мечеті відбувалася одна з обов`язкових церемоній приведення до влади кримських ханів (за час існування мечеті проведено 18 таких церемоній). Документальні свідчення про це з автографами ханів зберігалися в мечеті.
Первісно мечеть мала два мінарети, один з яких зруйнувався 1798, другий — 1836. Мечеть ремонтували у середині 18 ст., 1827, 1839, 1896, 1962. За радянської влади тут був спершу склад, 1935–1941 — краєзнавчий музей, з 1985 — знову музей. 1976–1985 на підставі ґрунтовних наукових досліджень (розпочато 1962), виконано реставрацію пам'ятки з відбудовою обох втрачених мінаретів за проєктом архітекторів-реставраторів Є. Лопушинської (1920–1995; Україна) та І. Іваненко: ззовні розкрито арки галереї, реставровано кам'яні наличники вікон, кам'яне мурування стін, повністю замінено двері й вікна. В інтер'єрі оновлено тиньк, підлогу вимощено каменем, замінено дерев'яний настил галереї. Реставровано міхраб і мінбар.
1990 мечеть повернули мусульманам-суннітам. Після окупації Криму Росією 2014 її уряд незаконно оголосив 2015 мечеть Джума-Джамі у м. Євпаторії об’єктом культурної спадщини народів РФ федерального значення.
Характеристика
Купольну мечеть створено у великому османському стилі (турецькому класичному стилі), заснованому на творчому переосмисленні архітектурних форм Софійського собору в Константинополі. Споруда, мурована з вапняку і черепашнику, прямокутна в плані. Квадратного плану центральний об'єм угорі переходить у восьмигранник, перекритий куполом, діаметром 11 м. В основі купола — 16 вікон. Купол спирається на пандативи й підпружні арки. Із заходу і сходу до центрального об'єму прилягають двоярусні галереї, що мають перекриття по дерев'яних балках й увінчані сферичними куполами по три з кожного боку. Південну частину перекрито конхою. З північного боку прилягає аркадна галерея, перекрита п'ятьма сферичними куполами на низеньких восьмериках. Окрім головного північного входу, в мечеть ведуть два бічні з порталами у вигляді кілеподібних арок. Зі сходу до входу прилягають зовнішні криті сходи, що ведуть на балкон. Вікна на фасадах мають різні форми й розміри. В інтер'єрі, поділеному чотирма пілонами на три нави, по центру південної стіни розміщено міхраб у вигляді гранчастої ніші заввишки 4,5 м, перекритої сталактитовим склепінням. Нішу фланкують напівколони з капітелями. На захід від міхраба височить піднята на висоту 4 м кафедра-мінбар. Її основа і сходи муровано з вапняка, сінь із наметовим завершенням, поручні сходів і вхідні двері виконано з дерева й розфарбовано.
Значення
Пам’ятка є унікальною за трьома ознаками: це одна з 300–350 точно атрибутованих (див. Атрибуція) споруд архітектора Ходжі Мімара Сінана; це єдиний його твір в Україні та єдиний в Україні зразок архітектурного витвору великого османського стилю — найвищого архітектурно-мистецького досягнення Османської імперії.
Література
- Пономарьова Л. Мечеть Джума-Джамі в Євпаторії // З історії української реставрації. Київ : Українознавство, 1996. С. 198–204.
- Тиманович Є. Мечеть Джума-Джамі // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 60–61.
- Мечеть Джума-Джами // Культурное наследие Крыма. Симферополь : Н. Оріанда, 2011. С. 50–51.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Джума-Джамі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Джума-Джамі (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.04.2023
