Іваненко, Ірина Олександрівна

Іваненко, Ірина Олександрівна
Народження	08.11.1939
Місце народження	Харків
Смерть	24.03.2002
Місце смерті	Київ
Alma mater	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура, мистецтвознавство

Трьохсвятительська церква в Лемешах, реставрована за проєктом І. Іваненко.

Аккерманська фортеця. Проєкт реставрації І. Іваненко. Розгортка з боку Дністровського лиману

Аккерманська фортеця. Проєкт реставрації І. Іваненко. Розгортка з боку суходолу

Аккерманська фортеця. Проєкт реставрації І. Іваненко. Перспективне зображення фрагменту укріплень із надбрамною баштою і звідним мостом

Іване́нко, Іри́на Олекса́ндрівна (08.11.1939, м. Харків, тепер Україна — 24.03.2002, м. Київ, Україна) — мистецтвознавець, архітектор, реставратор, лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1983).

Життєпис

1960 закінчила Київський будівельний технікум. 1960–1962 працювала техніком-архітектором у проєктному інституті Діпромісто (м. Київ). 1962–1967 навчалася на мистецтвознавчому факультеті Київського державного художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). 1967–2002 працювала у сфері реставрації пам'яток архітектури в одній установі (м. Київ), яка змінювала назви й організаційні форми — у Республіканських науково-реставраційних майстернях (згодом — Українське спеціалізоване науково-реставраційне виробниче управління Держбуду УРСР, з 1980 iнститут Укрпроєктреставрація, з 2001 інститут УкрНДІпроєктреставрацiя): 1978–1989 та 1992–2002 — головний архітектор проєктів, 1989–1992 — начальник комплексної архітектурно-реставраційної майстерні.

Діяльність

Як реставратор — учениця архітектора-реставратора Є. І. Лопушинської (1920–1996; Україна), разом з якою працювала на реставрації Межибізького замку, Судацької фортеці, Церкви Святого Іоанна Предтечі в Керчі. Досліджувала архітектурні пам'ятки, опрацьовувала проєкти їх реставраці, вела авторський нагляд за виконанням реставраційних робіт у Київській, Кримській (тепер АР Крим), Одеській, Полтавській, Чернігівській областях та м. Києві.

Серед реалізованих проєктів реставрації та пристосування архітектурних пам’яток: Аккерманської фортеці (1970–1990), Трьохсвятительської церкви в Лемешах (1974–1982), Маріїнського палацу у Києві (1978–1982), Покровської церкви в Сулимівці (1989–1990), споруд Приморського бульвару в Одесі (1991), Лютеранської кірхи в Одесі (1991), Свято-Троїцької церкви Диканьці (1985–1991), будівлі театру опери і балету в Одесі (1996–2007).

Визнання

Державна премія України ім. Т. Шевченка (тепер — Національна премія України імені Тараса Шевченка; 1983) за реставрацію Маріїнського палацу в м. Києві.

Праці

Від царського до президентського // Пам’ятки України: історія та культура. 1994. № 3-6. С. 46.
Маріїнський палац у Києві // Пам’ятки України: історія та культура. 1994. № 3-6. С. 46-49.
Благоустрій території Маріїнського палацу в м. Києві в період реставрації 1979-1982 рр. (За матеріалами науково-реставраціонного звіту інституту «Укрпроектреставрація») // Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. Київ : АртЕк, 2003. С. 44–56 (у співавт.).
Маріїнський палац // Звід пам’яток історії та культури України: Енциклопедичне видання: У 28 т. / Київ. Кн. 1. Ч. 2. Київ : Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. Бажана, 2004. С. 609-617 (у співавт.).

Література

50-річчя Укрреставрації. Історія корпорації. Київ–Львів, 1996. С. 101.
Ірина Іваненко // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 2002. № 12. С. 237.
Реставрація Маріїнського палацу (Київ) // Архітектура України у державних преміях: 1941–2007. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 84–85.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Іваненко, Ірина Олександрівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Іваненко, Ірина Олександрівна (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.05.2022