Міхраб

Міхра́б (араб. محراب, первісно — тронна зала в палаці, згодом — молитовна кімната, ймовірно, від давньоефіоп. ምኵራብ — святилище) — сакральна ніша в інтер'єрі мечеті в стіні, яка вказує напрям до м. Мекки — священного міста мусульман.

Міхраб влаштовують посередині стіни, зверненої у бік м. Мекки. Поряд із міхрабом встановлюють мінбар. Під час намазу перед міхрабом стоїть імам.

Ніша міхрабу може бути пласкою, гранчастою, у вигляді екседри, перекритої конхою або сталактитовим склепінням. Її зазвичай фланкують напівколонки (іноді спарені) й увінчує напівциркульна, стрілчастої або складнішої форми арка, облямована архівольтом. Міхраб — найпишніше декорована частина мечеті. Його оздоблюють різьбленими й живописними орнаментами, інкрустацією, поліхромними полив’яними кахлями.

У ніші має горіти лампа, що має сакральний сенс. Ісламська (див. Іслам) традиція вважає, що в часи пророка Мухаммада міхрабів у мечетях не було. Перший міхраб з’явився 706 у Мечеті Пророка в м. Медині як наслідок реконструкції з наказу халіфа Аль-Валіда з династії Омеядів.

Від 8 ст. міхраби (як новація) поширилися в ісламському світі.

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 279.
Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 128.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 86.