Черепашник

Черепа́шник, ракушняк, ракушник — вапняк, що складається переважно з уламків черепашок та решток морських тварин (скам’янілостей).

Утворюється зазвичай у літоральній і субліторальній зонах.

За складом поділяють на брахіоподовий, гастроподовий, нумулітовий та інші.

За структурою — на кристалічний, органогенно-уламковий, уламково-кристалічний, натічний.

Пористість 21–60 %; об’ємна маса 1 100–2 240 кг/м³; теплопровідність 0,29–0,99 Вт/(м∙К); межа міцності при стисненні 0,4–28 мН/м².

Черепашник легко обробляється, піддається розпилюванню, обтісуванню, тому його широко застосовують як стіновий та облицювальний матеріал.

Використовують також у виробництві будівельного вапна, цементу, вапнякового борошна; щебінь та пісок із черепашника — як заповнювач легких бетонів.

Державним балансом запасів корисних копалин України враховано 171 родовище вапняків-черепашників (2020). Найбільші поклади розташовані у Криму, Вінницькій, Чернівецькій та Одеській областях.

Література

Glossary of Geology / Ed. by K. K. Neuendorf, J. P. MehlJr, J. A. Jackson. New York : Springer, 2005. 779 p.
Черепашник // Шмиг Р. А., Боярчук В. М., Добрянський І. М. та ін. Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури. Львів : [б. в.], 2010. С. 211.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Болотин А. В., Лунегова А. А., Жукова Г. Г. И др. К вопросу о применении ракушечника в строительстве // Строительство и архитектура. 2019. Т. 10. № 3. С. 61–75.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Черепашник // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Черепашник (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.12.2021