Перекриття
Перекриття́ — один із основних елементів будинку (споруди), внутрішня горизонтальна або похила тримальна і огороджувальна конструкція, яка розділяє суміжні по висоті приміщення (поверхи).
а — по дерев’яних балках; б — по залізобетонних балках; в — із збірних залізобетонних панелей; 1 — балка з брусками; 2 — тиньк; 3 — щитовий настил; 4 — гідроізоляція; 5 — засипка (утеплювач); 6 — дощата підлога; 7 — таврова залізобетонна балка; 8 — шлакобетонний вкладиш; 9 — стяжка; 10 — мастика; 11 — паркет; 12 — залізобетонна панель; 13 — затирання; 14 — покриття підлоги (паркет, лінолеум тощо)
Перекриття забезпечує сприймання навантажень, звукоізоляцію і теплоізоляцію розділюваних приміщень. Нижня частина перекриття служить стелею нижнього приміщення, а верхня — підлогою верхнього приміщення. Перекриття можуть бути плоскими або криволінійними (склепіння, куполи, висячі покриття тощо). Залежно від місця у загальній конструкції будівлі чи споруди розрізняють перекриття міжповерхові, горищні, цокольні, над підвалами і проїздами, перекриття прогонів тощо. Перекриття верхнього поверху називається покриттям (горищним або безгорищним). Для влаштування перекриття застосовують різні конструкції та конструкційні матеріали: дерево, камінь, цеглу, метал, бетон, залізобетон.
З найдавніших часів найпоширенішими конструктивними типами перекриття були плоскі по дерев’яних балках та склепіння, муровані з каменю або цегли. У другій половині 19 — першій половині 20 ст. були поширені перекриття по стальних балках із заповненням залізобетонними плитами, бетонними або цегляними склепіннями, дерев’яним настилом. Для малоповерхових будинків застосовують перекриття з дерев’яних або залізобетонних балок із заповненням проміжків різними матеріалами.
Основним матеріалом перекриття у сучасному будівництві є залізобетон у вигляді збірних, монолітних і збірно-монолітних конструкцій. Монолітні перекриття виготовляють у вигляді балкових конструкцій з багатопрогоновою плитою; збірні залізобетонні перекриття — із суцільних плит чи багатопустотних пластин розміром «на кімнату» або у вигляді смуг (настилів) по балках. Застосовують також збірні безбалкові перекриття зі спиранням панелей на колони безпосередньо або через капітелі. Збірні панелі перекриття проєктують зі спиранням на 2, 3 або 4 боки, по чотирьох кутах і з комбінованим способом спирання. Тримальна частина перекриття може бути суцільною, плоскою, ребристою і порожнистою. Усі види залізобетонних перекриттів виготовляють одношаровими або шаруватими зі звичайною або попередньо напруженою сталевою арматурою (див. Армування). У великопрогонових покриттях використовують метал.
Міжповерхові перекриття за звукоізоляційними характеристиками поділяють на акустично однорідні й неоднорідні. Однорідними вважають перекриття з одного матеріалу або із декількох шарів різнорідного матеріалу, які жорстко зв’язані між собою. З точки зору звукоізоляції ефективнішими є неоднорідні (роздільні) перекриття, у яких жорсткі шари розділені повітряним прошарком або шаром звукоізоляційного матеріалу. Горищні перекриття, перекриття над підвалами і проїздами зазвичай мають теплоізоляційний шар.
Література
- Дехтяр С. Перекриття // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 211–212.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 152–157.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Перекриття // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Перекриття (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.07.2023