Мінарет

Мінаре́т (турец. Minare, від араб. منارة‎ — маяк) — вежа сакрального призначення поряд із мечеттю.

Гранчастий мінарет у м. Бахчисараї, Україна

Відомий на Близькому Сході з 7 ст. Обов’язкова споруда мусульманської сакральної архітектури, призначена для скликання мусульман у мечеть на молитву. Традиційно це забезпечував муедзин, який піднімався на горішній балкон мінарета.

Види мінаретів

Мінарети бувають:

циліндричними різних діаметрів (великих діаметрів характерні для Середньої Азії, малих діаметрів — для Османської імперії);
спіралеподібними (характерні для Месопотамії);
гранчастими (поширені повсюдно);
чотиригранними (характерні для Північної Африки).

Характеристика

Усередині кожного з мінаретів (окрім спіралеподібного) є кручені сходи нагору, які через двері виводять на горішній балкон, влаштований по периметру й оточений парапетом. Вінчає мінарет горішній циліндр чи багатогранна призма, увінчані конічним дахом. У спіралеподібних мінаретах є сходи, влаштовані зовні по спіралі. Тепер муедзини не піднімаються на мінарети. Заклики до молитви лунають із гучномовців, установлених на горішніх балконах мінаретів.

Мінарети споруджували на кутах мечетей:

у найменших квартальних — 1;
у невеликих — 2, що фланкували головний фасад;
у великих — 4–6;
у головному святилищі м. Мекки — мечеті Кааба — 7;
у мечеті Пророка у м. Медині — 10.

Зовнішні стіни мінаретів зазвичай прикрашені фігурним цегляним муруванням або орнаментованою поліхромною полив’яною керамікою. Висота найвищих мінаретів доби середньовіччя сягала 70 м.

Найвищими у світі є мінарети мечеті Хасана ІІ у м. Касабланці (Марокко, 1993; 210 м) та Великої мечеті у м. Алжирі (Алжир, 2019; 265 м).

Для Криму характерні високі тонкі циліндричні й гранчасті мінарети міських мечетей (у містах Бахчисараї, Євпаторії, Старому Криму, Феодосії тощо).

На відміну від міських мурованих мінаретів, по селах зводили окремо від мечетей малі низенькі двоярусні мінарети, нерідко дерев’яні, схожі на українські церковні дзвінички — із квадратною основою і наметовим дахом.

Завершення циліндричного мінарета у м. Родосі, Греція
Мінарет у м. Кам’янці-Подільському, Україна

Література

Кургаєва А. Мінарет // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 167.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 277.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 85.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мінарет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мінарет (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.05.2023