Троїцька церква у Степані
Тро́їцька це́рква у Сте́пані — парафіяльний православний храм, пам’ятка архітектури національного значення, Сарненський район, Рівненська область, Україна.
Дерев’яні церква та дзвіниця стоять на рівному місці у центральній частині селища і є його архітектурними акцентами. Дзвіниця — поряд із храмом, перед його західним фасадом.
Історична довідка
Церкву та дзвіницю збудовано одночасно коштом парафіян. Поширене в літературі датування 1757 є сумнівним і може стосуватися не створення, а перебудови храму, який, як соборний у містечку, згадано у грамоті 08.09.1688 єпископа Луцького Атанасія (Шумлянського) (початок 17 ст. — 1695; тепер Україна). Соборна церква мала два вівтарі: головний Свято-Троїцький і бічний Введенський. Іконостас виготовлено у 2-й половині 18 ст. У 20 ст. перед західним і північним входами прибудовано тамбури. За радянської влади богослужіння в храмі не припинялося.
Характеристика
Споруда зберегла первісні архітектурні форми й конструкції. Вона п’ятидільна, хрещата у плані, з найбільшим і найвищим квадратним у плані центральним зрубом (навою), значно меншими прямокутним бабинцем, гранчастим вівтарем і ще меншими північним та південним раменами (які можуть бути пізнішими прибудовами, зробленими під час розширення церкви у 18 ст., ймовірно 1770). По периметру церкву оточує опасання на стовпчиках під односхилим дахом. Усі зруби стоять на дубових стоянах. Наву перекрито монументальним восьмигранним верхом зі світловим ліхтарем і маківкою. Його внутрішній простір добре освітлено й висотно розкрито (на відміну від усіх інших, дещо затемнених зрубів, що мають в інтер’єрі пласкі стелі й цим контрастують із навою). При цьому вівтар і бабинець ззовні увінчано глухими каркасними (див. Каркас) банями пластичних барокових форм. Північне й південне рамена накрито стіжковими дахами. Обидва рамена мають рідкісне архітектурне вирішення: нижче опасання вони чотиригранні, а вище опасання — такі ж гранчасті, як і вівтарний зруб. У наві влаштовано П-подібні у плані хори у вигляді балкона уздовж трьох стін із різьбленою балюстрадою. Монументальний триярусний іконостас із царськими вратами вирішено у стилістиці пізнього бароко. Збережено барокові ікони у різьблених кіотах, а також ктиторський напис на дверному одвірку.
Дзвіниця двоярусна, типу «четверик на четверику», увінчана восьмигранним наметовим дахом із маківкою. Вікна нижнього ярусу й отвори для дзвонів горішнього ярусу вирішено як спарені арки. Стіни церкви та дзвіниці ззовні ошальовано (див. Шалівка) дошками вертикально з нащільниками та підкарнизною аркатурою, згідно з українською традицією. Дахи й бані укрито оцинкованою покрівельною сталлю.
Значення
Троїцька церква у Степані є одним із найвищих, найбільших за розмірами та найскладніших за композицією зразків п’ятидільного, хрещатого дерев’яного храму на теренах Волині. Водночас за архітектурно-мистецькими якостями це один із найдовершеніших творів архітектури волинської школи дерев’яного будівництва. Споруда є унікальним за ступенем автентичності джерелом історії волинського церковного будівництва часів його розквіту. Як пам’ятка архітектури республіканського (тепер національного) значення церква разом із дзвіницею від 1979 мають єдиний охоронний № 1523.
Джерела
- Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. 1І. Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. Почаев : Типография Почаево-Успенской Лавры, 1889. С. 583.
- Переверзев Н. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Житомир : Издание Волынского Владимиро-Васильевского братства, 1914. С. 358.
- Постанова Ради Міністрів УРСР «Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави» від 6.09.1979 № 442
- Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 1996. Вип. 4. С. 131.
Література
- Юрченко П. Дерев’яна архітектура України. Київ : Будівельник, 1970. С. 25–26, 122.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Ил. справ.-каталог. В 4 т. Київ : Будівельник, 1985. Т. 3. С. 332– 333.
- Завада В. Особливості становлення стилю бароко у монументальній дерев'яній архітектурі Полісся // Архітектурна спадщина України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1994. Вип. 1. С. 113– 123.
- Завада В. Церква св. Трійці, смт Степань // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 211.
- Завада В. Дерев'яні храми Полісся. Київ : Техніка, 2004. 166 с.
- Завада В. До історії формування поліських дерев’яних храмів волинського типу // Архітектурна спадщина Волині. Зб. наук. праць. Рівне: ПП. ДМ, 2008. С. 44– 56.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Троїцька церква у Степані // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Троїцька церква у Степані (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.02.2026
