Стояни

Стояни́, стендари, стендарі — короткі товсті обрубки колод або окорінки дерев, закопані сторч у землю; утворюють основу дерев’яної споруди чи будівлі.

Стояни

Виготовляли з дуба, модрини, смереки. На них спиралися підвалини — нижні вінці брусів, колод зрубної (див. Зруб) або каркасної (див. Каркас) конструкції споруди. Якщо стояни втрачали міцність (трухлявіли), їх замінювали шляхом «підважування» споруди.

В Україні конструкції із застосуванням стоянів відомі з найдавніших часів. У 19 ст. їх почали замінювати підмурками, мурованими з каменю (у Карпатах і на Поділлі) або з цегли (в інших регіонах).

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 391.
Вечерський В. Українські дерев’яні храми. Київ : Наш час, 2007. С. 23; 269.