Миколаївська церква в Кам'янці-Бузькій

Миколаївська це́рква в Кам’янці-Бузькій

План

Микола́ївська це́рква в Ка́м’янці-Бу́зькій — християнський храм, архітектурна пам’ятка національного значення, Львівський район, Львівська область, Україна.

Дерев’яна церква з такою ж дзвіницею стоїть у Белзькому передмісті Кам’янки-Бузької і є його архітектурною домінантою.

Історична довідка

Церкву збудовано із соснових брусів на дубових підвалинах 1667 (про це свідчить різьблений напис на південних дверях церкви). Ймовірно тоді ж перед головним західним фасадом церкви поставлено дзвіницю каркасної (див. Каркас) конструкції з дубових брусів. При церкві від 1689 існувало братство (див. Братства церковні). Церкву ремонтували 1759, а 1867 під нижні вінці зрубів підвели мурований фундамент з невисоким цоколем. 1762 перебудовано дзвіницю. Її ремонтували 1880. Тоді ж до церковного вівтаря з півночі добудовано ризницю. Інтер’єр церкви з іконостасом 17 ст. поновлено 1898 і наново розмальовано 1905. Церква 1915 під час Першої світової війни зазнала пошкоджень, які одразу ж було усунуто. Реставрацію виконано 1962 (архітектор І. Старосольський) та 1971 (архітектор Л. Дмитрович). За радянської влади тут був так званий музей атеїзму. Від 1990-х за церкву змагалися православна та греко-католицька релігійні громади. Від 2008 — парафіяльний храм Української греко-католицької церкви.

Характеристика

Церква тридільна, триверха, має квадратний у плані центральний зруб і гранчасті бабинець та вівтар. До вівтаря обабіч прилягають низенькі зруби пастофоріїв (більша ризниця або дияконник, захристія і менший жертовник). Центральний зруб найвищий. Усі три головні зруби перекрито високими бароковими верхами на восьмериках, завершені декоративними маківками. По периметру церкву оточує опасання у вигляді галереї на стовпчиках із підкосами. Стіни вище опасання обшито ґонтом. В інтер'єрі висотно розкрито простір кожного з трьох верхів. Хори влаштовано у центральному зрубі. Збережено п'ятиярусний різьблений позолочений іконостас 17 ст., який зазнав переробок, найбільших — 1898 та 1905. Частину його ікон датовано 1618, іншу — 1667, решту — 1898‒1905.

Дзвіниця квадратна у плані, триярусна, завершена чотиригранним наметовим дахом. Вертикально пошальовані (див. Шалівка) стіни мають помітний нахил до середини. Горішній третій ярус вирішено як аркадну (див. Аркада) галерею.

Значення

Церква представляє розвинений регіональний тип галицького тридільного триверхого храму, характерного для Львівщини. Разом із дзвіницею формує високохудожній архітектурний ансамбль, цінний своєю автентичністю, збереженою від 17 ст. Обидві споруди як пам’ятки архітектури республіканського (тепер національного) значення від 1963 мають єдиний охоронний № 440.

Література

Вуйцик В. Церква св. Миколи та дзвіниця, м. Кам’янка-Бузька // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 166-167.
Вуйцик В. Церкви Кам'янки-Бузької // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2004. № 14: Вибрані праці: До 70-річчя від дня народження. С. 190‒193.
Драган М. Українські деревляні церкви. Ґенеза і розвій форм: у 2-х ч. Харків : Видавець Савчук О. О., 2014. С. 36‒98.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Миколаївська церква в Кам'янці-Бузькій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Миколаївська церква в Кам'янці-Бузькій (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.01.2026