Жертовник
Жерто́вник — багатозначний термін:
1) Ритуальне місце, невелика споруда чи її частина, призначена для виконання релігійних обрядів у язичництві.
2) Виконаний з цінних матеріалів декорований чотирикутний стіл у північній частині церковного вівтаря збоку від престолу, призначений для проскомидії — першої частини християнської літургії. На ньому готують хліб і вино (жертву) для здійснення літургії і зберігають священні посудини.
3) У християнській церкві — окреме службове приміщення на північ від вівтаря, що називається протезис; призначений для приготування проскомидії та зберігання священних посудин. Є північною частиною пастофоріїв — службових приміщень, розташованих обабіч вівтаря церкви. У церквах з трьома та п’ятьма апсидами жертовник містився в крайній північній апсиді; в одноапсидних церквах жертовник влаштовували в прямокутній прибудові з окремим дахом і входом з вівтаря.
Література
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ: Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 164–165, 349.
- Юрченко К. С. Жертовники ХVІІІ–ХІХ століть — малодосліджений сегмент української сакральної традиції // Мистецтвознавчі записки. 2014. Вип. 25. С. 336–344.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Жертовник // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Жертовник (дата звернення: 29.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.08.2020