Дияконник

Дия́конник (від грец. διακονικόν — слуга), мала ризниця, паламарня — у православних церквах окреме службове приміщення на південь (праворуч) від вівтаря, призначене для зберігання церковного вбрання і начиння, книг, переодягання священиків.

Дияконник є південною частиною пастофоріїв — службових приміщень, розташованих обабіч вівтаря.

У дияконник ведуть південні дияконські двері іконостасу. У церквах з трьома та п’ятьма апсидами дияконник міститься у крайній південній апсиді; в одноапсидних церквах його влаштовано в прямокутній прибудові з окремим дахом і входом із вівтаря. З практичних міркувань найчастіше дияконник мав ще й окремий вхід знадвору.

У ранньохристиянську добу дияконник призначався для нижчого духовенства — дияконів.

Галерея

Дияконник Георгіївської церкви
у с. Сіянці Рівненської області
Дияконник Михайлівської церкви в
с-щі Вороніж Сумської області

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 84.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 147.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 150.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Дияконник // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дияконник (дата звернення: 1.11.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.01.2022